Глава 18

Кіра

Показати Іллі цю кімнату було важким рішенням. Легше роздягнутися і пройтися голою перед ним. У цьому разі я оголюю лише тіло, а тут - душу. І останнє найскладніше. 

Навіть Антон жодного разу не заходив сюди. Він знав, що я їжджу в цю квартиру працювати над сценарієм і заодно годувати тварин, але в нього навіть бажання ніколи не виникало зайти й подивитися на моє робоче місце. 

Я звикла, що в мій кабінет ніхто, крім мене, не заглядає. Навіть прибиральниця, яка приходить. Після того як одного разу вона там прибралася і викинула важливі нотатки, я замикаю кімнату на ключ і прибираю в ній сама.

Тому там усе як є. Так як мені комфортно. І так, брудні горнятка, фантики з-під мюслевих батончиків і позначки кривим почерком - усе в наявності.

Якщо Ілля не злякається цієї моєї сторони, то тоді й договір можна буде обговорити більш детально.

Ілля

- Ти серійний маніяк? - озвучив я першу свою думку, увійшовши у світлу кімнату, стіни якої були прикрашені різними фотографіями, вирізками газет, якимись обривками паперів із записами. 

У кутку я навіть помітив карту країни. Вона була вся втикана канцелярськими кнопками, з'єднані між собою різнокольоровими нитками. Я таке тільки в серіалах про маніяків і бачив. Особливо, якщо врахувати милу колекцію із заспиртованими частинами тіла.

Я подивився на Кіру. Вона все ще тупцювала на порозі, спостерігаючи за мною збоку.

- Це мій кабінет. Я пишу сценарій до фільму.

- Про маніяків?

- Про особливий відділ і його роботу. Але ти маєш рацію, вони розслідують справу маніяка.

- Я правильно розумію, що кролик, який вкусив когось на твоїх очах, приходив до тебе в жахіттях тиждень, а ось це все, - я обвів рукою фото з понівеченими тілами не першої свіжості та банки з відрізаними пальцями, вухами і ще незрозуміло чим, - тебе не вражає?

- Просто від милої пухнастої істоти не чекаєш подібної кровожерливості, а ось від маніяка - подібне очікувано!

Логічно.

Я підійшов ближче до стіни і став розглядати фотографії, читати записи, зроблені явно Кірою, переглядати вирізки газет. І сам не зрозумів, як захопився. 

- Тримай.

Кіра подала мені кухоль кави, і тільки тоді я зрозумів, що вже досить довго блукаю тут.

- Дякую. І за каву, і за те, що показала, над чим працюєш. Це справді дуже цікаво, і видно, що ти детально опрацювала сюжет. Дуже копітка робота. Реального злочинця, я сподіваюся, поліція знайшла?

Не хотів би я, щоб людина, яка вчинила всі ці жахи, ходила десь на волі.

- Ніби як. Принаймні, судили і засудили точно. Але, наскільки ця людина винна чи ні, важко сказати. Сам розумієш, підтасувати за величезного бажання можна все.

- Ти ж не проводиш незалежного журналістського розслідування?

Мені б дуже не хотілося, щоб Кіра лізла в подібне. Це небезпечно, небезпечно і ще мільйон разів небезпечно. 

- Ні, у мене інше завдання. Та й, якщо чесно, журналістика - це не моє.

Ось тепер я здивований по-справжньому.

- Але ж ти ведуча...

- Поки що. І то більшою мірою "за компанію". Ксю просто потягла мене за собою. А я все одно на той момент не знала, чого хочу насправді. Робота на радіо вже здавалася рутинною і нудною, хоч і комфортною. Сидиш собі спокійно з мікрофоном. Ніхто тебе не бачить. Не потрібно думати, який ти маєш вигляд у кадрі, яка камера тебе знімає, чи правильно горить світло і чи вдалу позу ти зайняла. 

- Отже, "Прокидайся, країно!" - це тимчасово?

- Так. Я хочу дописати сценарій і показати його знайомим продюсерам. Дуже сподіваюся, що вони зацікавляться.

- А якщо ні? Є "план Б"?

Вона похитала головою:

- Ні, тільки "план А".

- Настільки впевнена в успіху?

- Ні, настільки впевнена в обраній сфері діяльності. Іншого я не хочу. От у тебе є запасний план на випадок провалу у футбольній кар'єрі?

Я посміхнувся:

- Ні.

- Ось і в мене.

***

Через три години я сидів на дивані і гладив Сару, поки хамелеон Гарік мімікрував під рожеві сонячні окуляри Кіри. На столі стояла ціла шеренга кухлів з усіма видами кави.

Сама ж дівчина нервово гризла кінчик ручки і вкотре зачитувала наші зобов'язання стосовно одне одного. Їх набралося пристойно, аркуша на чотири альбомних.

- Усе вказали? Заперечень, пропозицій немає?

Я похитав головою.

- Тоді переходимо до заборон і штрафів?