Глава 15

Ілля

Тренування пройшло чудово. М'язи приємно нили, тіло після гарячого душу пахло морозною свіжістю, і я сам почувався свіжим і легким, повним сил та ентузіазму. 

- О, мабуть, учора в когось була приємна нічка, - заіржав конем Бодя, махнувши в мій бік рушником.

- Хтось випробував секс по скайпу? - підхопив жарт місцевий казанова Дмитро, наш запасний. 

Його б енергію та в потрібне русло, а він на дівчат і вечірки розмінюється, тому досі в запасниках і сидить. Але ж талановитий, чорт, але наш Антонович - мужик жорстких переконань. Йому мало таланту, йому стабільність і надійність треба. 

Поки хлопці продовжували жартувати, а заразом згадувати курйози з особистого досвіду, до мене підійшов наш капітан Жека Разін. Ми з ним особливо не товаришували, але й не конфліктували. Він узагалі хлопець дорослий, розважливий. Я навіть симпатизував йому якийсь час, поки на виїзних не побачив, як він ходить наліво від своєї дівчини. Не люблю зрадників. Ось ми з ним і застрягли в недодружбі.

- Ілля, а довго Аня в Мілані тусити збирається? У вас весілля за два тижні... 

- Вона вже не в Мілані. Учора в Лондон вилетіла.

Спасибі постам в Інстаграмі. Чорт! Потрібно відписатися від її акаунта і перестати стежити за колишньою.

- До Лондона? За сукнею чи що? 

Минулого року за кілька тижнів до весілля Вероніка, дружина Дімки Красилова, якраз літала за сукнею кудись.  Тож версія Жеки цілком собі ймовірна. Оголошувати про свій розрив з Анею я поки що не планував. Спочатку потрібно підписати договір у юриста з Кірою,  тому я просто кивнув.

Напевно, Аня купить там сукню і не одну. 

- Зрозуміло, ну тримайся. 

Разін посміхнувся і по-дружньому ляснув мене по плечу.

- Ой, ну вас із віртуальним сексом! У мене зараз буде цілком собі реальний кайф, - голосно заявив невгамовний Дімка, вішаючи собі на шию сорочку. - Зараз мене наша Танечка так розімне! Мм-мм-мм-мм...

- Що ти сказав? Повтори? 

Із душової щойно вийшов Антон, але почути доморощеного Казанову і його слова про масажистку Тетяну він устиг.

Наш провідний захисник немов криголам рушив у бік Діми. Пацани спробували перегородити йому дорогу, але який там. Він їх навіть не помітив.

- Повтори! - гаркнув Антон, нависаючи над хлопцем.

Інший би вже зрозумів свою помилку і звів би все до жарту, але Дмитро занадто нахабний і молодий. Кров кипить, орієнтирів не бачить. Дурний, зовсім дурний. 

- Повторюю: ручки в нашої Танечки створені, щоб приносити задоволення. І зараз я його отримаю...

Не змовляючись, ми з Жекою моментально повисли на плечах Антона, намагаючись утримати його руки. Тільки бійки нам зараз не вистачало! Тренер нас приб'є, точніше смерть нам здасться нагородою.

- Тош, не чіпай цього йолопа, чуєш?! - закричав Жека у вухо цьому величезному лосю. 

Я ледь утримував його руку. Може й мені варто залізо на дозвіллі тягати? 

- Щоб я тебе поруч із її кабінетом не бачив! А то всі ноги повисмикую!

Руки в нього-то зайняті, а от решта ні. Він просто з нами двома на буксирі майже врізався в хлопчину, який і сам уже зрозумів, що перегнув палицю.

Але ж попереджали його, що Таня недоторканна. Ми всіх попереджаємо. Час від часу знаходяться йолопи, які вважають, що правила їм не писані, але зазвичай Антон швидко повертає їх з небес на землю. 

- Я че-то не зрозумів. Вона тобі що не дає?

Ой, дурень... 

- Замовкни, - це вже Жека, - узяв свої шмотки і вийшов звідси. 

- Я, взагалі-то, член команди...

- Ще одне слово і ми не тільки відпустимо Тошу, а й усі дружно відвернемося, а потім Антоновичу скажемо, що ти в душі впав. 

На обличчі Дімки проступив великий нерівний рум'янець. Ніхто з хлопців, з якими він ще кілька хвилин стояв і розмовляв, за нього не заступився. Кожен дивився із засудженням.

Таня - чудова дівчина, чудовий масажист, а ще - найкраща подруга молодшої сестрички Антона. Та вона сама йому, як сестра, з першого класу в них удома мало не жила. Антон розповідав, що Таню виховувала лише мати, медичний працівник, і дівчинка часто ночувала у них, і навіть свята проводила, коли мати була на чергуванні. 

Загалом, Антона розуміли ми всі.

- Вб'ю цього сучонка. Нехай тільки підійде до неї! - пообіцяв хлопець, коли ми його відпустили.

- Не кип'ятись. Молодий, дурний... Ти ж знаєш, Таня й сама може за себе постояти. Скрутить його в одну мить. 

Антон гнівно подивився на Жеку, який це сказав.

- Вона не повинна себе захищати. Це не клопіт жінки.

Я важко зітхнув і все-таки висловився. Повинен же хоч хтось це нарешті йому сказати?

- Тох, по-моєму ти перегинаєш. Вона не твоя жінка. Ти не думав, що, можливо, вона сама зацікавлена в комусь із нас?