Глава 3

Ілля

Анюта в коротесеньких шортиках крутилася на кухні, розігріваючи пізню вечерю.

Я простягнув руку і спробував спіймати її, але мої пальці лише ковзнули талією - дівчина спритно ухилилася і кинула незадоволений погляд.

Але промовчала.

- Я не міг інакше, мала.

Не подобається, коли ми в сварці. Не важливо, хто правий, хто ні, якщо твоя жінка сумує, то ти облажався. Ось і все.

- Добре, що все обійшлося і в Кіри справді був просто забій, а якби ні? Якби ми відпустили її, і дівчина постраждала б? 

Аня голосно фиркнула і щось помішала на плиті. Гаразд зайдемо з іншого боку:

- Якби щось трапилося з Кірою і лікарі сказали, що це наслідки аварії, то в мене були б величезні проблеми.

Аня обернулася і похмуро подивилася в мій бік. Ну ось, уже не ховає обличчя... Дівчина стала покусувати пухкі губки, розмірковуючи. Я знав, що зараз вона прораховує наслідки нашої бездіяльності, якби вона мала місце, і до мене повернеться моя ніжна дівчинка.

- Вибач, я не подумала. Ти, як завжди, маєш рацію, Мішин.

Анюта грайливою кішкою підійшла до мене, і сама присіла на коліна.

- Просто Кіра мала такий... гарний вигляд. І сама говорила, що не відчуває болю і...

Важкий зітхання замінив слова, дівчина сумно посміхнулася, повністю визнаючи свою помилку. Ось за що я її люблю! Інші стоятимуть на своєму до останнього, або хитруватимуть, нібито погоджуючись, але водночас перекидаючи частину провини на когось.

Анютка не така. Вона запальна, емоційна, але відкрита й жива. Якщо не права - вибачиться. З нею легко і просто. Ніякого лицемірства, ніякої акторської гри. Багатьом моїм товаришам по команді так не пощастило. Щоправда, деякі з них досі дивляться на своїх жінок крізь пальці. Ну, та годі. Це не моя справа.

Моя ось, поряд. Найніжніше, найтепліше, моє!

Аня подивилася на мене з-під вій і пригорнулася до грудей.

- Мені пощастило. Ти справжній чоловік: відповідальний, турботливий, уважний. Упевнена, якби на місці відомої ведучої була б старенька, ти все одно вчинив так само. Ти найблагородніший чоловік, з усіх, кого я знаю.

Я міцно притиснув до себе свою маленьку дуреху і поцілував у скроню.

- Завтра вранці поїдемо за каблучкою для моєї принцеси.

- Мішин, ти - найкращий!

Теплі губи пригорнулися до моїх, а далі ініціативу вже підхопив я. Ми настільки захопилися, що наша вечеря підгоріла і замість правильної їжі у вигляді курячого філе з овочами, Аня на швидку руку робила бутерброди.

Нехай не корисно, зате ситно і швидко.  А зайві калорії я спалю цієї ночі. 

Мій погляд пройшовся стрункими голими ніжками і зупинився на плоскому животику коханої.

Не втримавшись, я притягнув її до себе і поцілував ніжну шкіру. 

- Мішине, ти що твориш? Ми так взагалі сьогодні не повечеряємо!

- А може, до біса їжу?! - запропонував я, загоряючись уже зовсім іншим голодом.

Аня хитро посміхнулася і кивнула:

- А давай!

Бутерброди ми їли потім, лежачи в ліжку, абсолютно голими і щасливими.