– Наречений, чи згодні ви любити й оберігати свою обраницю незважаючи на терни й роки? Тільки в її очах шукати відповіді на запитання, тільки в її дотиках знаходити затишок і спокій?
Я ледь стрималася, щоб не закотити очі до неба. Ох, як багато пафосу! Цікаво, хоч хтось із чоловіків сприймав таку клятву до серця? Я кинула обережний погляд з-під вій на свого нареченого.
Він був ледь знайомою мені по суті людиною. Боже, що я роблю? На яку авантюру підписалася?
- Так.
Не очікувала я почути настільки тверду й рішучу згоду. Утім, якщо хоч сота частина написаного в інтернеті про Іллю Мішина правдива, то наш вимушений шлюб буде сповнений приємних сюрпризів.
За останні п'ять років зоряний захисник "Крил" жодного разу не був помічений у сумнівних компаніях або при якихось вельми неоднозначних розвагах. Його називали "праведник" або "здоровим глуздом" усієї футбольної команди. У серйозних стосунках він був лише одного разу. Власне, це і мало бути його весілля, але модель-початківець і б'юті-блогерка Аннет Берн полетіла на туманний Альбіон, кинувши Іллю за тиждень до урочистості.
Читаючи статті про їхній роман, я передбачала подібний фінал, як і багато журналістів. Занадто любляча гламур, софіти і саму себе дівчина виглядала безглуздо поруч із серйозним, скритним і дисциплінованим хлопцем, який не приховував свою неприязнь до медіа.
Але чи мені судити? Сама-то я опинилася майже в такому ж становищі, що й Ілля. Його проміняли на кар'єру і нові можливості, а мене...
Навіть не уявляю на що! Ні, справді. Я б зрозуміла, якби дівчина виявилася вродливішою, багатшою, розумнішою, перспективнішою, ніж я.
Але Нюта?! Одна з десятків інших асистенток на каналі. "Сіра мишка" з мінімумом косметики, у безформному вбранні, з вічним хвостиком на голові. У неї навіть амбіцій ніяких немає! Але чомусь Антон ризикнув нашими стосунками заради інтрижки з нею.
Варто було згадати про невдалого чоловіка, як на всю галявину пролунав його гучний крик:
- Зупиніть весілля! Наречена не згодна!!!
Усі триста шістдесят чотири гостя обернулися в бік чоловіка, що біг до галявини. Хотіла б я його не знати, не бачити і взагалі ніколи в житті не зустрічати!
- Стійте! Стійте! - вигукував цей підлий, гидкий зрадник, наближаючись до нас.
Завжди ідеально укладене волосся Антона розметав вітер. Дивно, але краватки на моєму колишньому не було, а верхні ґудзики виявилися недбало розстебнутими. Ніколи раніше Антон не дозволяв собі мати такий неохайний вигляд.
Я чудово пам'ятаю його муки вибору, коли чоловік упродовж півгодини не міг визначитися з маркою наручного годинника до костюма чи відтінком краватки. Запонки були окремою, болючою для мене темою.
Не можу повірити, що терпіла всі його "милі" недоліки!
Боже, чому, коли жінка кохає, вона на багато що закриває очі?!
Зараз я бачила всі недосконалості, невідповідності та справжню картину багатьом тарганам коханого. Метросексуал? О ні, довбаний псих, схиблений на власній зовнішності! Самозакоханий нарцис!
- Кіро, кохана, не роби цього!
Від його приторно-солодкого голосу мене аж занудило. Я ледве впоралася з нападом нудоти - допомогла невелика дихальна гімнастика.
Моє мовчання вочевидь підбадьорило колишнього, тож він почав освідчуватися в коханні, обіцяти золоті гори й намагатися відтіснити нареченого, щоб зайняти його місце біля арки наречених.
Це виглядало вельми комічно. Адже Ілля був вищим за Антона на голову і ширшим у плечах.
- Нам потрібно поговорити, порозумітися. Те, що ти бачила - це неправда! Я люблю тільки тебе одну. Тільки з тобою я хочу прожити все життя, і ні з ким більше.
Клятий лицемір! Як же мені хотілося відлупцювати Антона букетом нареченої, крикнути йому в обличчя всі звинувачення, виплеснути назовні весь біль, гіркоту розчарування і образи, але я все ще пам'ятала, хто мої батьки, і хто я сама.
Подібна дурість вдарить по моїй кар'єрі, по репутації батька і по нашій з Іллею вигаданій нашвидкуруч історії кохання.
- Я розумію, що ти сердишся, але мститися подібним чином безглуздо! - Антон тим часом продовжував розігрувати спектакль одного актора. - Нам потрібно поговорити, я поясню, ти зрозумієш, що все просто дурне непорозуміння. Не більше...
- Ти маєш цілковиту рацію, - спокійний голос давався мені важко, але я намагалася. - Наші з тобою стосунки були лише дурним непорозумінням. Зустрівши Іллю, я це чітко зрозуміла. Я більше не хочу бути з тобою. Я люблю свого нареченого. Не псуй мені, будь ласка, весілля.
Щойно я висловила свою позицію, Ілля одразу ж відсунув плечем Антона і незворушно зауважив:
- Ми вас не запрошували на церемонію.
Охоронці сполошилися, згадавши про свої обов'язки. Вони тут же підхопили мого колишнього кавалера під руки, щоб вивести його геть якнайдалі і якнайшвидше.
Хоча я впевнена, запрошені журналісти вже встигли зробити кілька сотень знімків. Все-таки такий подарунок цій хижій братії! Майже сенсація!
- Стійте! Що ви робите? Негайно відпустіть мене! Кіро! Я кохаю тебе! Не руйнуй наше щастя! Кіро!