Щоденник однієї ненависті...
13.
Прощаю і відпускаю...
Майже нічого не відчуваю... Майже...
Тільки якась туга і порожнеча від того, що втратила те, що думала, знайшла, хоча, по суті, нічого і не знаходила... І втрачати, крім своїх ілюзій, нічого...
Колись, коли спогад про тебе стане лише непомітною тінню з минулого, коли твоє ім'я буде звучати для мене, як імена інших людей, без затамування подиху, чи прискорення серцебиття, я напишу тобі про все, що відчувала, чим жила, про що марила... Як тяжко тобою я "хворіла"... Скільки безсонних ночей провела, скільки битв із собою програла, скільки сліз пролила...
Колись... Але не зараз...
Я хочу, щоб ти про все це дізналася...
І мені буде байдуже, що ти відчуєш... Просто я так хочу.
Але це буде колись...
А зараз я тобі все прощаю і відпускаю...назавжди...
Р.S. Мені треба іти вперед, я і так затрималася...
А час не жде...
Відредаговано: 14.05.2018
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
