- Знову бажали мені смерті фрауляйн Кейт?
- Я чотири години слухала вашу промову....
- Дякую що хоч робили вигляд наче вам подобається..... Деякі представники еліти не дозволяють собі довіритися промовам, але вони все одно вимушені тут сидіти.... А ви тому що ви сестра моїй дружини, гадаєте мені подобається бути вашим родичем? Так от ні .... Але таке життя ... Воно не справидливе, і затямте це собі вже......
- Ох, якось я вчилася грати на піаніно у школі...
- Варто визнати граєте ви як янгол Марі Кейт.
- Так от коли ...я
- Досить з мене розповідей про ваше тяжке дитинство... Фрауляйн Кейт, я знаю що у вашу дитинстві, вважалося що ви " не стандартна".
Був ще один вчител той самий який ....
- Я знав його, він колись давно відмовив мені у вступі, тоді він ще викладав у академії ....
- Він якось вдарив мене за те, що неправильно правила лінію, і так кожен день...... Кожен день Амі через нього ледь не загинула, тому що він сказав що її малюнок потворний.
- Він дурежі зник ви нічого про це не чули?
- Ні я обіцяла дядку Генріха, що зустрінося і з ним, мені вже час
Коли Марі все ж була у будинку вона була налякана.... Все виглядало так наче тут вже хтось побував
Раптом Марі подумала що на неї цілком могла чекати пастка, але у будинку нікого не було окрім записки...
Якщо хочеш побачити свого дядька Йоханна живим доведеться пожертвувати собою ...... О як мені страшно зі сміхом подумала Марі....
- Ну що ж добре люба Агато я іду за тобою....
Але спочатку заскочу до своїй любоє Елл Міллер або
( Наталії Білої).
.
. -
#301 в Історичний роман
#1922 в Детектив/Трилер
донька дектатора, складні стосунки з родиною, брехня таємниці
Відредаговано: 10.09.2025