Запис 17.

     -  Фрауляйн Кейт кажуть фрауляйн Лізел, померла у лікарні......

     - Я нічого про це не знаю.....

    - Генерал Ральф Кетлер мертвий?

      - Так.....

    - У нього на скільки мені відомо залишилися син, та маленька унучка, тож передайте його синові мого листа з моїм наказом, його син поїде на фронт, а дівчинку відправимо до притулку десь у Швейцарії.

     -  А вам не здається що це якось трохи не людяно?

     -  Її батько не повернеться з війни я особисто подбаю про це.

   - Це моя помста цьому зраднику.

    - Але.....

    - Ох фрауляйн Кейт, ви як ніхто маєте зрозуміти мене.

    - Ви про що пане канцлере?

        -   Ви так само як і я здатні вбити якщо вас зрадять.....

         - Ми з вами схожі одне на одного більш ніж хотілося б, але це все таки факт ви теж помстилася деякім людям, за цькування у школі, і вас розумію.

   -  За . ......За замовкніть ! Ми з.вами нічим не схожі........

       - Фрауляйн Кейт, заспокоїтися якщо ви зможете прийняти, цей фаут , вам одразу полегшує.......

      - У вас у самого є дочка Еліс яку ви любите, як ви можете чинити так з батьком іншої дівчинки!!

• - Досить..... Ви теж не що давно помстилися одній людині, якщо ваш син Отто про це дізнається, він ніколи вам не пробачить, тому ви точно не та людина яка може читати мені лекцію на морально-етичну тему, і невже вас не вчив ніхто що канцлеру ви не можете заперечити......   

               -  Поміркуйте над нашою розмоваю.  

   ( Марі іде до дверей, але потім обертається)

     - Здається нас тут замкнули, двері зачинені.

   - Чикайте фрауляйн Кейт що!!!!??