-Генріху я маю у тебе запитати .
- Слухаю кохана.
- Мій брат досі у країні
- Ти його бачив ?
- Він живий Марі, поки він живий.
- Що означає поки?
- Я не можу нічого тобі сказати , бо тоді у мене будуть неприємності
- Генріху нагадаю тобі що він вважає мене.
- Твій брат у армії Марі поки що.
- Хоч би його не вбили.
- Марі коханна благаю скажи мені так зараз, бо я не знаю чи повернуся з війни.
- У нас донечка , у тебе малий син я готовий його всановити, зробити його із Грейсі сподкожмцями тільки скажи мені так, я завжди любитиму і тебе і наших дітей.
- Генріху, мені що кохають казали ледь не всі чоловіки яких я знала.
- Я завжди кохатиму тільки тебе.
- Генріху, ти знаєш я теж тебе кохаю але.....
- Шпигунки заміж не виходять, і те ци зараз так кажеш
- А що буде після війни?
- Татку!!!
- Привіт моя люба татко дуже сумував за тобою
Грейсі з Отто були дуже раді бачити Генріха
Я теж була рада бачити свого тата, того дня він читав мені казку, грався зі мною, але не забувайте мені було всього три роки, і я не знала хто мій тато насправді.
( Еліс народилася 30 квітня 1939)
- Марі ти куди?
- Я на хвилину любий не хвилюйся.
( Видавництво літератури )
- Я вже казав вам фрауляйн Кремер я надам вам відповідь завтра .
-
#298 в Історичний роман
#2019 в Детектив/Трилер
донька дектатора, складні стосунки з родиною, брехня таємниці
Відредаговано: 10.09.2025