Розділ 6. Перша велика "Дуель": Паріс проти Менелая, або Втручання VAR(Video Assistant Referee)

6.1. Патова ситуація та криза жанру
Минув десятий рік.
Війна, яка починалася як блискавична спецоперація, перетворилася на найнудніший і найдовший серіал в історії людства. І всім — від останнього грецького весляра до самого Зевса — він уже страшенно набрид.
На землі панувала патова ситуація. Греки сиділи у своєму таборі, троянці — у своєму місті. Іноді вони влаштовували невеликі вилазки, які вже ніхто не називав битвами. Це були, скоріше, «робочі зустрічі». Вони виходили на поле, мляво махали мечами, обмінювалися образами, втрачали по кілька людей з кожного боку і розходилися до вечері. Ентузіазм згас. Ресурси вичерпувалися. Найпопулярнішим питанням у грецькому таборі було не «Коли ми переможемо?», а «Чи не залишилося ще того фракійського вина, яке хоч і жахливе, але міцне?».
На Олімпі ситуація була не кращою. «Троянський чемпіонат» втратив усі рейтинги. Боги дивилися на події внизу з тим самим виразом обличчя, з яким смертні дивляться на муху, що повзає по стіні.
— Зевсе, це нестерпно, — позіхнула якось Афродіта під час прямої трансляції чергової млявої сутички. — Десятий сезон, а сюжет не рухається. Жодної динаміки, жодних несподіваних поворотів. Може, хоч якийсь астероїд на них скинемо для пожвавлення?
— Жодних астероїдів! — суворо відповів Зевс. — Все має йти за регламентом.
— Але ж це нудно! — підтримав Арес. — Де пристрасть? Де кров? Вони б'ються, як два старигани, що сперечаються за місце в черзі.
Криза жанру була очевидною. Усім потрібен був новий хід, яскравий, рішучий, який би або закінчив цю тяганину, або хоча б додав їй гостроти.
І цей хід, як не дивно, запропонував Паріс.
Звісно, не з власної волі. Його PR-кампанія в «OlympusGram» була успішною, але вона мала побічний ефект. Створивши собі образ «романтичного героя», він зіткнувся з тим, що від нього тепер чекали героїчних вчинків. Особливо наполягав на цьому його брат Гектор.
— Ти — обличчя нашої оборони! — гримів він на Паріса під час чергової «мотиваційної бесіди». — А єдине поле бою, де тебе бачили останнім часом, — це поле для гри в кості! Твій рейтинг серед військ падає! Ти маєш щось зробити! Щось велике!
І Паріс, загнаний у кут тиском громадської думки (в особі свого грізного брата) та бажанням знову опинитися в центрі уваги, придумав. Він вийшов на стіну Трої, вдягнений у свій найкращий парадний обладунок, і звернувся до грецького табору.
— ГЕЙ, ВИ, ТАМ! АХЕЙЦІ! — його голос, посилений магією Афродіти, пролунав над полем.
Млява битва внизу припинилася. Усі, і греки, і троянці, з подивом підняли голови.
— Слухайте всі! — вів далі Паріс, входячи в роль. — Ця війна затягнулася! Загинуло занадто багато хоробрих воїнів! Покладемо цьому край!
Він зробив паузу, насолоджуючись увагою.
— Я, Паріс, син Пріама, причина цієї війни, пропоную вирішити все тут і зараз! Нехай вийде проти мене той, кого ви вважаєте ображеним, — сам Менелай, цар Спарти! Ми будемо битися один на один!
Натовп ахнув.
— І ось умови! — кричав Паріс, остаточно увійшовши в образ. — Якщо переможе він, він забирає Єлену, всі скарби, і ви з миром відпливаєте додому! Якщо ж переможу я, — він гордо випнув груди, — ви визнаєте свою поразку, забираєтеся з нашої землі і більше ніколи не повертаєтеся! Один бій! Один переможець! Досить ховатися за спинами тисяч!
Це була бомба. Пропозиція була настільки зухвалою, настільки простою і настільки логічною, що на мить усі замовкли, обмірковуючи її.
У грецькому таборі Менелай, почувши це, аж затремтів від люті та радості.
— Він… він сам… сам напросився! — прошипів він. — Я приймаю! Я вирву його слизьке серце!
Навіть Агамемнон, який зазвичай не любив ризикувати, зрозумів, що це — шанс. Шанс вийти з глухого кута з мінімальними втратами.
На Олімпі теж сталося пожвавлення.
— ДУЕЛЬ?! ОДИН НА ОДИН?! — захоплено заревів Арес. — Ось це я розумію! Нарешті нормальний контент! Гермесе, негайно відкривай спеціальну лінію ставок!
— Це цікавий хід, — задумливо промовила Афіна. — Ризикований, але може змінити всю гру.
Афродіта ж подумки похолола. Її головний «актив», її «амбасадор», щойно підписався на смертельний поєдинок з розлюченим спартанським воїном.
«Дурний, дурний хлопчисько! — подумала вона. — Ну нічого. PR-відділ своїх не кидає. Доведеться втрутитися».
Криза жанру була подолана. Нудний серіал нарешті отримав довгоочікуваний спеціальний епізод. Поєдинок, який мав закінчити війну. Або, що було більш імовірно, зробити її ще більш кривавою та заплутаною.

6.2. Укладання "джентльменської угоди": Переговори та протокол матчу

Зухвала пропозиція Паріса подіяла, як сильний розчинник на застиглу фарбу війни. Вона миттєво розчинила апатію і змусила всіх заворушитися. Ідея закінчити десятирічну бійню одним поєдинком була настільки привабливою, що обидві сторони вчепилися в неї, як потопаючий за соломинку.

Наступного ранку на нейтральній території, посеред поля, що було густо засіяне уламками списів та старими кістками, відбулася історична зустріч. Делегація «Ахейського Альянсу» на чолі з Агамемноном і Одіссеєм. І делегація «Троя Inc.» на чолі зі старим царем Пріамом і Гектором. Вони зустрілися, щоб обговорити деталі та підписати «протокол матчу». Атмосфера була діловою, майже дружньою, як на зустрічі двох бізнес-партнерів, які втомилися від цінової війни і вирішили нарешті домовитися.

— Отже, колеги, — почав Агамемнон, намагаючись виглядати максимально конструктивно. — Ми вітаємо ініціативу вашого… е-е-е… співробітника. Пропозиція смілива. Ми готові її розглянути. Але є нюанси.

— Ми слухаємо, — спокійно відповів Гектор, хоча його погляд, спрямований на брата Паріса, що стояв трохи позаду і намагався виглядати впевнено, був сповнений досади.

І почався довгий, виснажливий процес узгодження деталей. Одіссей, як головний юрисконсульт греків, розгорнув чистий сувій.

— Пункт перший: Учасники, — почав він. — З нашого боку — Менелай, син Атрея. З вашого — Паріс, син Пріама. Заміни не допускаються.
— Згода, — кивнув Пріам.