Прокляття РІздвяного Ангела

ЕПІЛОГ

 

Різдвяна ніч розтанула, поступаючись місцем ясному зимовому ранку. У повітрі все ще лунав аромат кориці та хвої, а в будинку Дженни панувала тиша, яку порушував лише м'який звук дихання Леоніда, що мирно сплявся на підвіконні.

Дженна, загорнута в теплий плед, сиділа біля вікна з чашкою кави. Вона дивилася, як перші сонячні промені пробиваються крізь міський серпанок, і думала про те, як сильно змінилося її життя за останні кілька днів.

Її погляд ковзнув до ялинки. Ангел на вершині все ще тихо сяяв, нагадуючи про чарівну ніч, яка назавжди залишиться в її пам'яті. Вона підійшла до ялинки і обережно торкнулася статуетки, відчувши легке тепло під пальцями.

- До наступного Різдва, - тихо сказала Дженна з усмішкою, ніби звертаючись до ангела.

За вікном почали падати сніжинки, обгортаючи місто білою ковдрою. Здавалося, що природа сама підводить межу під старим роком, відкриваючи шлях новому.

Дженна вдихнула на повні груди. Її серце було легким і вільним, а в душі теплилася впевненість, що попереду на неї чекає багато чудових моментів.

Різдво справді стало початком чогось нового, подумала вона, заплющуючи очі та посміхаючись.

І світло ангела на вершині ялинки, здавалося, блимнуло їй у відповідь. 

 

 

КІНЕЦЬ

 

Дата: 16.12.24

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше