Розділ 7. Нія. Мама 1

Усі розбіглись у своїх справах. Я знову лишилась на одинці з собою. Заварила какао з маршмелоу, дозволяючи собі трішки постраждати через нерозділене кохання та зіпсовану дружбу. Біль та гнів, відчуття провини та сум — усе я збирала в зоні сонячного сплетіння, уявляючи жовту кулю. Відчувала, що все це скоро може знадобитися.

Тепер починалась робота. Насамперед я зв’язалась із татом. Набираючи його номер, доторкнулась до підвіски, що він мені подарував — хрестик у вигляді хитросплетіння двох ластівок. Магічна сила, що сповнювала амулет пробігла кінчиками пальців, викликавши ледь відчутну магічну вібрацію. Його подарунок був магічним амулетом.

— Привіт, — почувся знайомий теплий голос у слухавці.

— Тато, потрібна допомога.

— Усе, що попросиш! — пожвавився татків голос. 

Авжеж, він допоможе. Після довгих років, що його не було поруч, він зробить усе заради мене. Я відчула теплий струмінь вдячності до батька.

Розповіла про загрозу нападу. Та найголовніше про необхідність знайти кожного чаклуна або чаклунку, котрі могли б стати до зброї.

— Ніє, я зрозумів. У нас ширились чутки, та я не мав їм віри. Я шукатиму союзників. Але ми маємо бути обережними. Це все дуже серйозно. Якщо те, що ти кажеш правда, більшість людей та істот злякається та втече якнайдалі від небезпеки!

Подібна думка навіть не майнула у моїй свідомості. Звісно ж існував і такий варіант.

— Якщо чесно, — раптом із сумом додав він, — я б радий був, щоб і ти була десь далеко та в безпеці.

— Ти ж знаєш, я так не можу, — промугикала я. 

Якщо розповім про видіння з демоном, він непокоїтиметься ще більше.

— Ти тримаєш при собі оберіг?

— Так.

— Добре, — полегшення почулося у його голосі. — Що робитимеш далі?

— Піду до мами, — скрушно повідомила я.

— Хочеш я приїду? Підемо разом?

— Дякую, тато, я впораюсь! До того ж для тебе шлях не близький. Краще розпочинати робити нашу справу якнайшвидше.

“Чи не впораюсь…” — подумала я, завершуючи розмову з батьком. Захотілось сміятися, але то було нервове. Я виловила останню маршмелоу з чашки та почала збиратися.

 ***