Пролог

— Три побачення — саме стільки потрібно, щоб закохати у себе будь-яку дівчину. Нехай це буде відома на весь світ співачка, акторка чи просто звичайна офіціантка у кав'ярні, де ви щоранку п'єте каву! Байдуже, друзі! Це не має ніякого значення, адже вони усі абсолютно однакові...

Молодий чоловік розпинався на сцені, наче це був його зірковий час чи промова після отримання "Оскара". Насправді ж — звичайнісінький закритий форум журналістів. Залою пройшлося невдоволене жіноче зітхання, і вийшло воно саме з мене. Інші ж дивилися на цього журналюгу з таким захватом, наче сам бог спустився до них з небес.

— Не в образу жінкам, — продовжив він, подарувавши прекрасній половині людства свою широку усмішку ідеально білих рівних зубів. — Але це всього лише висновок мого експерименту, на який мені довелося витратити три місяці. Аж три місяці, щоб написати статтю, яка розірвала усі топи та стала найбільш прочитаною за цей рік. Це наша спільна заслуга, а в особливості дівчат, які допомогли мені відтворити правильну статистику. — Він повернувся боком до глядачів, а на екрані позаду нього з'явився слайд з графіками та діаграмами. — Десять дівчат і три особливих побачення для кожної. Ви це уявляєте? Який нормальний чоловік може вигадати ТРИДЦЯТЬ побачень?!

Дівчата та чоловіки у перших рядках засміялися. Я закотила очі, не в змозі стримати чергового зітхання. Господи, що я тут роблю? Для чого слухаю цього ідіота, який відкрито проявляє сексизм і своє жінконенависництво? Але усі наче з глузду з'їхали, зачаровані його м'яким меланхолійним тембром голосу з легкою хрипотою, його яскравими блакитними очима, коротким світлим волоссям і бездоганним тілом, що випрямилося, наче струна, перед екраном. І ось, що саме було проблемою — його приваблива зовнішність. Коли жінки бачили такого красивого хлопця та ще й самотнього, то самі кидалися на нього як голодні собаки на голі кістки. І тільки через це йому вдалося провести цих довбаних тридцять побачень.

— Але ці зусилля були варті того, що я отримав зараз! — голосно сказав він з такою мотивацією у голосі, що я аж підстрибнула на стільці. — За статистикою, яку я можу показати вам, кожна друга дівчина зателефонувала мені у перший же вечір після побачення, щоб побажати солодких снів. Мило, чи не так?

— Дуже, — пробурмотіла я, скривившись.

— І вони були такими: милими, ніжними, романтичними, наче жодна з них потайки не думала про те, щоб роздягнути мене в той момент, коли ми просто сиділи за столиком у ресторані. Жінки ніколи не говорять своїх справжніх бажань на перших побаченнях, але повірте мені, вони хочуть цього не менше. Сподіваюся, ви зрозуміли про що я.

Легке підморгування до перших рядів і під стільцями мало не утворилися калюжі. Я уже готова була піднятися та піти геть, але відвідування цього заходу було обов'язковим.

— Скажи мені, Аліно, — звернулася я до своєї подруги, яка сиділа одразу ж біля мене. — Якого чорта Анжела відправила саме нас слухати ці нісенітниці одного божевільного?

— Мабуть, тому що твоя остання стаття стала найгіршою і найменш читабельною за всі роки існування нашого журналу, — відповіла вона, мило усміхаючись мені, щоб не образити.

— Я не винна, що людей не цікавлять глобальні проблеми. Їм потрібні скандали, брудна білизна зірок або якесь тупе "Правило трьох побачень".

— Але це в топі, — визнала вона, показавши пальцем на чоловіка, що виблискував на сцені. — Тимофій Ткач став найпопулярнішим журналістом на даний час, і як би боляче нам не було це визнавати, але, Ніло, за нього нема кращих.

— Це абсурдно! — обурилася я.

— Я знаю, — Аліна співчутливо глянула на мене. — Знаю, як багато ти працюєш, щоб отримати хоч трішки похвали від нашої редакторки, та світ такий несправедливий.

Я видихнула, знову спрямувавши погляд на екран, де уже красувалися кадри та знімки з побачень. Це було жахливо. Усі ці дівчата, що наївно вірили йому, закохувалися у нього і сподівалися на серйозні стосунки, а потім їм просто розбивали серця. Я не знала, як саме він пояснював їм після третього побачення, що четвертого уже не буде, але була впевнена, що кожна друга з цих дівчат уночі мовчки ридала у подушку. Він називав їх експериментом, елементами статистики чи графіка, як звичайні "x" та "y". Гонячись за скандалами та визначенням, цей чоловік не розумів, як своїми вчинками принижував тих, хто просто повірив йому. Він майже хизувався тим, як вони говорили йому про те, який він красивий та мужній, як вони захоплюються ним. Сумніваюся, що зараз ці дівчата сказали б те саме.

Я завмерла, а мої очі збільшилися майже вдвічі, коли я побачила наступну фотографію. Не хотілося вірити у це, тому міцно зажмурилася.

— Будь ласка, скажи мені, що це не вона, — благала в Аліни. — Це ж не вона, правда?

— Це вона, — тихо сказала поруч зі мною подруга...

Великі блакитні очі дивилися на мене шоковано. Білки раптом почервоніли, а рожеві вуста розімкнулися. Я була впевнена, що вона от-от розплачеться, тому потягнулася рукою, щоб дати їй підтримку. Але дівчина раптом засміялася, і я запитально глянула на Аліну, яка просто знизала плечима. Ми обоє були збентежені такою поведінкою Юлі.

— Отже, це був експеримент? — спитала вона.

— Мені шкода, — прошепотіла я.

Юля увесь місяць розповідала нам про чоловіка, в якого закохалася з першої ж зустрічі, але два тижні тому він кинув її. Вона була такою розбитою і зневіреною. Ми з Аліною намагалися підтримати подругу, та вона надто сильно переймалася своєю миттєвою закоханістю.

— Ось чому він зробив це, — задумано сказала вона. — Чому сказав мені залишити його. Він... Він соромився зізнатися мені у тому, що я була частинкою його експерименту. Саме це він приховував від мене, і... Б-о-о-о-о-же, як же боляче йому давалися ті слова!

— Які слова? — розгублено спитала я, насупившись.

— Коли ми прощалися, він сказав, що не гідний мене. Що я занадто хороша для нього. Казав, що приховує багато таємниць, які можуть розбити мені серце.

— Це ж стандартні фрази, Юль! — мало не закричала я. — Усі чоловіки це говорять, коли дівчина набридла їм, і вони хочуть її кинути!

— Тіма не такий, — заперечила вона, сердито глянувши на мене. — Ти нічого не знаєш, Ніло! Це були найкращі три побачення у моєму житті, а тепер я розумію, чому все сталося саме так.

— Господи, та він використав тебе! Ви-ко-рис-тав! А потім ще й осоромив на форумі журналістів і видавців!

— Але ж це був закритий захід.

— Чому ти захищаєш його? — обурилася я.

Юля раптом зірвалася на ноги та відкинула своє світле волосся з плечей. Вона глибоко вдихнула і видихнула декілька разів, а тоді уважно подивилася мені в очі та сказала:

— Бо я знаю, що мої почуття були взаємними. Так, я закохалася в нього і досі часто згадую, але й він був закоханий у мене.

— Справді? Чому тоді він не зв'язався з тобою після виходу статті? Чому цей Тимофій, — я не змогла приховати огиди в голосі, коли вимовляла його ім'я, — зараз купається у морі своєї популярності, а ти щоночі плачеш і впадаєш за ним?!

— Бо йому соромно! — просто відповіла вона. Юля засмучено опустила голову вниз. — Він дійсно вважає, що не гідний мене. Але ж я тепер знаю, хто він насправді! Я можу знайти його та зробити перший крок до примирення.

Я вдарила себе рукою по чолі та ледве стрималася, щоб не заричати вголос. Хотілося схопити ці світлі пасма волосся Юлі та вдарити її декілька разів головою об стінку, щоб вона нарешті отямилася.

— Хіба не так усе відбувається у тих любовних романах, що ти пишеш? — спитала вона в Аліни.

— Ну-у-у, — розгублено відповіла та. — Не зовсім.

— За оцінкою твоїх любовних романів наскільки ця ситуація катастрофічна за шкалою від одного до десяти? — поцікавилася я в Аліни.

Вона знизала одним плечем та заправила передні пасма свого темно-русого волосся собі за вуха.

— Сім, — розгублено відповіла подруга, але коли помітила мій різкий погляд, то одразу ж виправилася: — Десять! Так, це десять. Це... Це величезна катастрофа. Вона безнадійно по самі вуха закохана у цього Тимофія!

— Це провал, — видихнула я. — Ми не зможемо врятувати її.

— Агов! — втрутилася Юля. — Я взагалі-то ще тут, якщо ви раптом забули.

Я підійшла ближче до неї та поклала свої руки на її тендітні плечі. Вона настільки наївна, що готова пробачити навіть тому, хто не потребує цього. Шкода, що Юля не розуміє, який насправді цей Тимофій.

— Серденько моє, — лагідно мовила я, зазираючи їй в очі. — Він не заслуговує тебе, чуєш? Він не підходить тобі. Ти вартуєш значно кращого. Ти така чарівна, розумна, ніжна. Ти... Ти як мрія! Але така мрія не для всіх чоловіків є досяжною. Будь ласка, зрозумій нарешті, що...

— Я повинна переконати його в протилежному, — заявила вона, змушуючи мене замовкнути. — Ти маєш рацію, Ніло, не всі мрії є досяжними. І я хочу показати йому, що його мрія, тобто я, може стати для нього досяжною. Я розумію, що ви хвилюєтеся за мене, але повірте мені, вам нема за що хвилюватися. Тіма неймовірний чоловік.

— У тебе було з ним лише три побачення! — буркнула я.

— І цього вистачило, щоб так сильно закохатися в нього. Я готова зробити перший крок. Все, дівчата, мені час іти!

Юля схопила свою сумочку та побігла до виходу з моєї квартири, широко усміхаючись. Ми з Аліною дивилися їй услід, аж доки за нею не грюкнули двері.

— У неї зовсім нема гордості. Ох, мені треба випити!

Я поспішила на кухню та витягнула з шухляди дві склянки й пляшку коньяку. Аліна зупинилася біля столика, а я почала розливати випивку.

— Нам потрібен план! — упевнено сказала я, після чого одним махом випила увесь вміст склянки.

— Який ще план? — спитала подруга.

Я скривилася від того, як алкоголь неприємно обпік мою горлянку. Схопившись руками за краї стола, я міцно вчепилася за дошку пальцями, важко дихаючи від гніву, яким наповнювалася кожна клітинка мого тіла.

— Викриття справжнього обличчя Тимофія Ткача, — відповіла я. — Спочатку я виведу на чисту воду цього самозванця, який називає себе професійним журналістом. А потім напишу про нього статтю, що стане кінцем його брудної кар'єри. Жоден журнал чи газета не захочуть більше співпрацювати з ним, а Юля та всі інші дівчата, яким він задурманив голову, нарешті побачать, який він справжній. Я знищу Тимофія його ж методом.

— Про що ти? — здивувалася Аліна.

Я хитро усміхнулася, глянувши на неї. Адреналін у суміші з гнівом змушував мою кров закипати в передчутті.

— "Правило трьох побачень", — пояснила я. — Я закохаю його в себе всього лише за три побачення, а потім, коли він довіриться мені, безжально знищу його. Я зроблю з ним те, що він робив з усіма цими дівчатами. Присягаюся, він відчує, що таке розбите серце.