Глава 5

- Ти мій герой! Ох, як же я тобою пишаюся! Мугикав, наче поранений тюлень, злегка спітнів, зламав підлокітник, але ж витримав, і навіть лікар в живих залишився! - ляскаю в долоні, зустрічаючи його на виході з кабінету.

- От вже ж зараза, - бурчить Куїн, закочуючи очі.

- А ось зубами на мене скрипіти не потрібно, інакше ми до цього дядечка будемо дуже часто заглядати. І якщо після кожного разу доведеться тебе купати, ти ж будеш блищати, як яйця у кота ... Ай! - скрикую, придавлена до стіни його блискавичним рухом.

- Не найвдаліший час мені шпильки свої під шкіру заганяти, - шипить він, здавлюючи до болю мені зап'ястя. І на губи мої вирячився з таким виглядом, ніби ще секунда і він вп’ється в мене поцілунком дикого горця. Жовна грають, вена на лобі здулася, пихкає.

- Тільки спробуй, і тоді я тобі по-дружньому виб'ю ще один зуб, - рівним спокійним голосом вимовляю я, і противно так посміхаюся. - Так, я злюка, згодна. Гормони в мені вирують. Штормить мене, і зараз я розміром з море, а ти маленька відважна шлюпка, яку кидає на хвилях. Сподіваюся, ти вмієш плавати, красунчику, - додаю пошепки.

- Чудовисько окате, думаєш налякала? - так само пошепки відповідає Куїн. - Подивимося хто кого. Скоро твої гормони в іншу сторону танцювати почнуть, шторм вляжеться і захочеться ласки. Дуже сильно захочеться відчути в собі міцного мужика, і згадувати джентльмена вже буде більше не цікаво.

- Не знала, що ти у нас ще й спеціалізуєшся на психології вагітних. Може, будеш вести свій канал на ютубі?

- Лялечко, а може тобі стати трохи розумнішою, і менш впертішою? У старовинних книгах випадково не пишуть, що жінці корисно мати такі якості як далекоглядність та практичність? Хоч би як вони не стверджували, що саме жінкам судилося правити світом - без чоловіків ви нікуди не подінетеся і ні хрена не зможете!

- Хто це вони?

- Відьми твої з «Послання лісу»! Ти ж мені навмисно деякі уривки вголос зачитувала! - відпустивши мене, Куїн відскакує подалі. Навіть шкода його трохи стало.

- Щось ти сильно напружений. Безсонна ніч і ця бормашина дались взнаки. Давай ми тебе розслабимо, виполощемо в кориті епохи Генріха восьмого, а потім ти мені розповіси про велич чоловічого роду.

- Мені так хочеться зламати твою завзятість. Я так бажаю цього до помутніння розуму! Хочу бачити тебе скорену, трепетну, знемагаючу від бажання ...

- Ох вже ці мрії. Поїхали додому, мрійнику. Тобі ще воду з озера тягати.

І поки на печі гріється вода, я відчуваю, як атмосфера в нашому будиночку поступово починає вібрувати і теж закипати. І це не тільки через криві посмішки, які приклеїлися до обличчя Куїна і його косі погляди в мою сторону, не через мій стан «не знаю куди подіти руки» і не через спазми, які стрибають по моєму тілу, ні, щось висить в повітрі. Імпульси, які носяться все швидше ніби їх батогом розганяють. Поняття не маю як пройде це купання, адже точно або я його, або він мене втопить в цьому кориті, бо спокійно ця процедура не мине, я ж не витримаю і обов'язково щось ляпну. Але раз обіцяла, слово потрібно тримати і триматися самій. ...Адже іноді на мене накочують дивні хвилі ніжності на адресу Куїна, хочеться, аби він мене обійняв. І от коли мені докучають ці бажання я починаю згадувати очі кольору віскі, найперший раз, коли я натрапила на погляд Даміра. Ось і зараз вийшовши на ґанок, заплющивши очі і підставивши обличчя вітру, я полізла в свою кишеню пам'яті, дозволивши спогадам вирватися назовні. І тут же відчула ніби наяву, як подушечки його пальців ніжно гладять шкіру на моєму обличчі, побачила, як він дивився на мене тоді, як злітали і опускалися його пухнасті чорні вії. Де ж ти зараз англійський сноб? Де тебе чорти носять і які думки бродять в твоїй голові? Навряд чи тобі зараз належить купати якусь красуню. А ось на мене чекає справжня пригода!

- Ну що, не передумав? - повертаюся всередину, закочуючи рукави, із загадковою граючою посмішкою на обличчі. Нехай Куїн понервує, нехай думає, що я щось замислила.

- Ні, не передумав. Хочу свій бонус, - і цей гад, копіюючи мою таємничу либу, починає повільно переді мною роздягатися. Не стягувати одяг абияк, ні, він робить це артистично, рухи томні та спокусливі, як у стриптизера. І мене нервує те, що він дивиться мені прямо в очі. З викликом, з нахабством, з самовпевненістю вищого рівня. Ми ірландці, звичайно, народ розкутий, але щоб саме так. 

Мені моментально стає жарко. У нього гарне тіло, струнке, підкачане, навіть ці чортові кубики на животі проступають. …Трясця ж твоїй матері, і він збуджений абсолютно цього не соромлячись. І ось ця частина його тіла теж гідна похвали, як і міцні сідниці.

- А ти почервоніла, Даяно, - гмикнув він, красуючись переді мною, вже не знає яким боком повернутися.

- Так жарко ж в хатині, хтось розтопив піч. Лізь у воду, нелюде, - навіть охрипла недоречно, він і в цьому щось для себе помітить. - З чого почнемо?

- Сама вирішуй, - сідає Куїн в корито, і вода дістає йому всього лише до талії. От зараз заліплю всю фізіономію піною подивимося потім як ти будеш посміхатися. Ну добре, дізнаємося на що я здатна і чим для тебе це обернеться, красунчику.

- Тоді вимиємо голову, - опускаюся на коліна, зачерпнувши воду маленьким глечиком. - Нахилися вперед, - я збираюся його купати не поспішаючи і старанно, може бути навіть зчепивши зуби в деяких місцях, але з винятковою турботою. Тому кожен мій рух дуже ніжний, я дійсно уявляю собі, що купаю когось дуже близького, когось рідного, забороняючи собі думати про непристойності. І не страшно, що час від часу я нервово ковтаю ком у горлі, з намиленою головою Куїн цього не бачить.

- Личко теж потрібно умити, і шийку, - що ж починається найцікавіше, опускаємося нижче. - У тебе такі міцні плечі, Куїне.

- Так, дівчата часто закидали мені на них свої ніжки, - усміхається паразит. Еге ж, це справжнісінька дуель.

- О, стільки шрамів на спині, теж мабуть дівчата втикали в тебе кігті під час оргазму? - гладжу я його по спині мильною мочалкою.