Позичене кохання (частина друга)

Глава 4

  Куїн намагається замазати тріщину поруч з вікном, але чим довше я стою у нього над душею, тим непевнішими стають його рухи.

- Може підеш почитаєш? - дратівливо цікавиться він.

- Вже начиталася.

- Тоді може поспиш, п’явко?

- Вже дрімала.

- Тоді може підеш та викладеш з каменів послання в космос?!

- Боюся, що помітять не ті, хто треба. Хіба мало які там розумні форми життя сновигають, мені і тебе вистачає. Я дивлюся ти у нас на всі руки майстер. Може ти зможеш змайструвати який-небудь лежак, щоб ми не тулилися на одному ліжку?

- У мене не вистачить інструментів, щоб змайструвати лежак, - передражнивши мене, кидає у відповідь Куїн, але щось мені підказує, що ця зараза бреше, бо в його плани не входить спати окремо.

- Тоді ми можемо принести заднє сидіння з машини, я точно знаю, що воно виймається! - вперто стою на своєму, поставивши собі за мету домогтися свого. - Або ти можеш ночувати в машині.

- Не збираюся я дупу морозити. Чого ти до мене причепилася? Не бачиш, я зайнятий?!

- А я не збираюся спати вдвох на одному ліжку! Не хочу прокидатися, ткнувшись тобі в плече, закидати уві сні на тебе ногу, і щоб твоя рука опинялася у мене на грудях ...

- А ти змусь себе захотіти і тоді проблем стане набагато-набагато менше. Ти можеш розслабитися? Даяно, відповідь перед тобою, вона проста та очевидна!

- Не можу я розслабитися! Для мене все занадто заплутано, у мене є принципи, у мене зараз в голові стільки думок... Куїне, - раптом переходжу на чуттєвий шепіт. - Я була з ним не просто так, не тому що мені припекло ноги розсунути, не тому що була п'ятниця і потягнуло розслабитися в обіймах чергового красеня. Наші стосунки з Даміром дещо для мене значили!

- Ваші стосунки тривали не більше тижня! - пирхає Куїн, кинувши зі злості молоток на землю.

- І тим не менше я ношу його дитину. Я не будую райдужних планів, не плекаю надію, що ми з Даміром заживемо разом розкошуючи, він швидше за все мене зненавидить. Але мені потрібен час, Куїне. Я дуже розраховую на твоє розуміння. Я знаю, що в душі ти добрий хлопець і нестерпним тільки прикидаєшся.

- О, ти не тільки жорстока, ти ще й хитра. У-у-у, яка ти! В політику не пробувала піти? Як же я тепер можу не здатися після таких слів! Звичайно, я навіть визнаю, що секс все псує. Принесу я тобі сидіння. Задоволена? - скривився він, дивлячись на мене ніби розглядаючи свій головний біль.

- Дуже добре! Спасибі! - я навіть підстрибнула від щастя, розцілувавши його в обидві щоки. - Піду та приготую нам що-небудь перекусити.

- Дивись, як подобрішала. Ось що значить - хижак домігся свого. Жінки - це прокляття. Вони не тільки ускладнюють собі життя, вони ще й отруюють його тому, кому вони подобаються, - бубнить він, чортихаючись собі під ніс, але я вже не чую, про що він там ще скиглить.

Насправді способів розвіяти нудьгу багато, навіть при повній відсутності електрики. І один з них - це вести щоденник. У свій я записую всі фразочки Куїна, і чим кожен з нас займався протягом дня. Потім прикольно це перечитувати вголос і спостерігати за виразом цієї фізіономії. Він потішний до коліків, іноді він доводить мене до гикавки, так що доводиться стояти в позі ластівки і тоді вже ірже він. А ще кожен вечір ми граємо в карти, виграє звичайно ж він, тому я навідріз відмовилася грати з ним на роздягання, при такому розкладі я б точно залишилася без трусів. Він розумний, підступний, феєричний симпатяга, який щось мені все-таки недоговорює.

- Ти класний, - задумливо тягну я, дивлячись як Куїн, обернувши навколо стегон рушник після купання, щось підігріває на печі до вечері. Це вже стало у нього в порядку речей, він абсолютно мене не соромиться, навпаки, навмисно хизується переді мною в цьому еротичному вигляді. Він терплячий, як крокодил, який може місяцями вичікувати свою жертву. - Ти ж був колись закоханий, правда? І думаю, коли-небудь знову втратиш голову через якусь фатальну фурію. Мені пощастило, що я тебе зустріла.

- Та невже? Фуріє, я не вірю своїм вухам!

- Я не фурія, я дивачка.

- Згоден, продовжуй, не зупиняйся, мене збуджує твоя самокритика.

- Ні, правда, я ніби не від світу цього. Мене немов витрусили з однією з цих книг, - сиджу на своєму імпровізованому дивані, підібгавши під себе ноги, натягнувши довгий чорний светр до самих колін, і філософствую, поки цей Аполлон сканує мене своїм пильним поглядом ніби піддослідну мавпу. - Інша на моєму місці давно б потягнулася до такого хлопця: спритного, симпатичного, смішного ...

- По-моєму, це ти зараз якогось кролика описала: спритний, симпатичний, смішний, ще додай пухнастий і буде саме те.

- Так, правильно, спасибі, що перебив та виправив. До такого зарозумілого гарненького бандюги, підступного афериста, яких світ ще не бачив, з такою чарівною посмішкою, що у всіх без розбору жінок починає крутитися голова. Впевнена, ти любиш секс, і ти великий фантазер та розпусник, з тобою можна було б півдня не вилазити з ліжка. З тобою можна поговорити про що завгодно, це один з твоїх великих плюсів. У тебе купа крадених грошей і темне минуле. І ти вмієш пекти торти - це другий жирний плюс. Але розумієш ... для мене у всьому зараз присутнє одне великими літерами «АЛЕ». Коли я дивлюся як ти рухаєшся, як іноді кидаєш на мене пильні погляди - я чомусь відразу згадую Даміра. Коли я торкаюся свого тіла, я знову згадую як його руки і губи пестили мою шкіру, і мені хочеться зберегти ці відчуття в своїй пам'яті. Все ще хочеться пам'ятати той трепет, цю кожну палку емоцію на межі, його шепіт. Очі кольору віскі і красиві довгі пальці. Мене засліпило ним ніби спалахом. І я дуже на нього ображена, навіть зла, і на себе, до речі, теж. Але я поки що хочу зберегти відчуття від цього спалаху, без нанесення відбитків інших стосунків. А ще може тому, що я прочитала в «Послання лісу», що поки ти носиш дитину не можна допускати зв'язку з іншими чоловіками, крім його рідного батька. Інакше доля, таланти та сили цієї дитини сплутуються. ЇЇ ніби обплітає чужою енергією, зв'язує по руках і ногах. І тоді така дитина народжується нещасною, не відчуваючи свого призначення, втративши сенс, енергетично виснаженою. Тому в ті далекі-далекі часи, якщо жінку навіть зґвалтував ворог і вона завагітніла, адже тоді напади кочівників були досить поширеним явищем, її власний чоловік не ділив з нею ложе, поки дитя не з'являлося на світ. Незважаючи на те, що дитина була зачата без любові, вона народжувалася неймовірно сильною та витривалою.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше