Розділ перший

 — Ах ти ж с...а! — закричав це вголос чи тільки думка промайнула? Але далі все... Світло яскравих автомобільних фар... удар... спалах різкого болю і темрява...

 От лихо, ну не так мені хотілося померти, і не з такими словами! Думав наостанок поважним голосом сказати щось розумне, вічне і спокійно закрити втомлені повіки. Ага, якраз! Тіло в хлам, останніми словами згадав псячу матір… просто шедеврально. У пеклі аплодують стоячи.

 Але як сталося, так вже і сталося. Та мої потойбічні думки перервало якесь повідомлення, що вискочило з темряви:

 — [Система] Об'єкт захоплено, матриця цілісна, можлива повна реінкарнація зі збереженням інтелектуальних і фізичних можливостей, плюс додаткова регенерація для кращого виконання функціональних обов'язків.

 «Ого! А далі що, і головне — куди?» — вилетіла моя нова думка (хоча незрозуміло звідки й куди вона вилетіла, бо для мене тепер не існувало ні часу, ні простору, а чорнота здавалася абсолютною). Але тут мої роздуми вдруге перервали:

 — Знову тільки один? — із темряви долинув голос (вже не системний, інший, більш людський). Було не дуже зрозуміло, говорить чоловік чи жінка. Радше це було поєднання обох тембрів: складалося таке відчуття, мов з одного тіла декілька різних осіб одночасно балакають. Коротше, якась незрозуміла маячня.

 — На жаль, — відповів інший у такому ж діапазоні. — Досі не вдалося вдосконалити та стабілізувати систему вилучення матриці. Одна або дві душі, максимум. Були випадки, коли навіть менше половини виривало, і таке траплялося не раз. Що поробиш, людське єство — це тонка матерія. Працюємо.

 — Так, я про це знаю, — з жалем сказав співрозмовник. — Сам постійно в процесі, але кров з носа потрібно щось із цим робити, інакше втратимо Терру!

  — На жаль, кількість інфікованих зростає в геометричній прогресії...

 — Якби тільки це... Так вони ж ще й постійно прогресують, а їхні мутації набувають нових, більш досконалих і страхітливих форм... Ну все, поки що досить про погане. Хто в нас цього разу?

 — Особа чоловічої статі, 27 років, зріст — метр дев'яносто, вага — 115 кілограмів, потужна м’язова маса. Дивно, але всі внутрішні органи в чудовому стані. Трохи підвищений рівень холестерину — здорове харчування не було однією з його чеснот. Внаслідок фізичних навантажень не раз спостерігалося защемлення поперекового нерва і розтягнення м'язів спини, але, на щастя, нічого клінічного. Відсутній верхній бічний зуб... Результат однієї з бійок, хоча за характером — флегматик, врівноважений і аж ніяк не схильний до насильства. Напевно, у підлітковому віці акліматизація до агресивного міського середовища не минула безслідно. Поритися у спогадах?

 — Зайве. Що з бойовими якостями? Спортсмен, майстер спорту? На якому рівні базова військова підготовка? Чи брав участь у збройних конфліктах? Може, був учасником злочинних угруповань?

 — Нічого з вищезгаданого. Ніде не служив. За грошову винагороду його визнали непридатним і списали в запас. Щодо бойових навичок... Понад півтора року в секції боксу, з 17 до 19 років, із досить непоганими показниками — перші місця на місцевих та регіональних змаганнях. Останні п'ять років відвідував тренажерний зал, бодібілдинг — до занять ставився серйозно. До складу банд не входив. І навіть за хуліганство ніколи не притягувався. Абсолютно чистий перед законом. З навичок — добре розвинене володіння холодною зброєю, ножовий бій. Стараннями сусіда по сходовій клітці, який служив у диверсійних військах. А ось володіння вогнепальною зброєю на вкрай низькому рівні. Пару разів стріляв на стрільбищі та в тирі, раз чи два на рік із компанією їздили на пейнтбол — це гра у них така... стріляти один в одного не бойовою зброєю, зарядженою кульками з фарбою. Але, як це не дивно звучить, теоретична база для малокаліберних і середньокаліберних типів зброї досить багата. Принаймні в моделях розуміється.

 — У будь-якому разі, це нікуди не годиться! Жах якийсь. Їхній світ весь час мене дивує, і завжди — у гірший бік. Цей принаймні хоч зберіг фізичне здоров'я... У них що, все так добре, що взагалі немає воєн і можна так недбало ставитися до своїх силових якостей та бойових вмінь?

 — Та яке там «немає»! Воюють майже завжди. Просто на державному рівні ніяка ідеологічна робота в цьому напрямку не проводиться. Вищі ешелони влади зайняті корупцією, хабарництвом, кумівством і просто відвертим грабунком власного населення. Високопосадовці в більшості своїй діють за принципом: поки при владі — кради, скільки можеш. Отака в них приблизно ідеологія.

 — Ну, зрозуміло... А яка причина смерті?

 — Наїзд транспортного засобу, яким керував неповнолітній під впливом хімічних речовин. Прямим ходом на зупинку громадського транспорту в’їхав, якраз у годину пік. П'ятеро людей — одразу... з летальним наслідком, зокрема і він. І що найприкріше: з п'яти потенційних душ нам дісталася лише одна.

— Ще добре, хоч не літня людина, задовбалися б регенерувати. Гаразд, розпочнемо процес реінкарнації.

 — Клас! Вводити вручну чи рандомно? З його фізичними даними «Воїн» або «Танк» — саме те.

 — Ні, мабуть, ні те, ні інше. Хоча за характеристиками він ідеальний Воїн, але у нас великий пробіл у «персонажах», які найбільш вдало нищать ворога на середніх та близьких дистанціях. Через низький захист вони вкрай вразливі, звідси й великі втрати, а від того — і дефіцит особового складу цього класу. Тож у будь-якому разі це — Стрілок.

 — Стрілок на дальній чи ближній бій?

 — Якраз для ближнього бою нам і не вистачає бійців. Щоб закривати прориви за Танками і Воїнами. Загалом, що тут гадати, давайте краще подивимося самі, що там і як. Отже, та-а-к... дивлюся... якраз місце Стрілка-стихійника є в наявності. При його слабкій бойовій підготовці додаткові удари стихії — саме те, що треба. І хочу сказати ще одне... Без «пісочниці». Відразу в поле.

 — Дивні речі мовите, дорогенький! — стурбовано сполошився голос. — Як же він, непідготовлений і нетренований, почне боротьбу з інфікованим? Його ж там одразу зжеруть і не подавляться. Адже новачки до десятого рівня слабші за середньостатистичний об'єкт за всіма параметрами.