3. «Професійний реванш та вибачення з ароматом м'яти»

Місце дії: 35-й поверх, приймальня та кабінет Генерального директора «Lee Corp».
Час: Вівторок, 10:00 ранку. Наступний день після катастрофи в ліфті.

Лі Мін Хо намагався працювати, але фінансовий звіт перед очима розпливався. Щоразу, коли він дивився на свій стіл із чорного дерева, йому ввижалася пляма від карамельного лате, а в носі досі стояв солодкий аромат тих клятих макових рогаликів.

У цей момент селектор на столі видав панічний писк.
— Містере Лі! — голос секретаря Кіма тремтів від жаху. — Тут... тут знову вона. Міс Анна. Вона каже, що прийшла з офіційними вибаченнями та робочим візитом. Я намагався викликати охорону, але вона показала...

Двері кабінету плавно відчинилися.

Анна увійшла впевненою, майже королівською ходою. Жодної паніки. Сьогодні на ній був строгий брючний костюм, який ідеально підкреслював її фігуру, але на ногах — знову ті самі зухвалі яскраво-червоні кеди. У руках вона тримала великий брендовий пакунок та масивний рулон креслень.

Мін Хо повільно підвівся з крісла, витягнувшись у свої 187 сантиметрів чистої суворості. Його темні очі звузилися.
— Міс Анна. Я, здається, чітко дав зрозуміти вчора: служба безпеки анулює вашу перепустку. Як ви сюди потрапили?

— Через головний вхід, Містере Лі, — Анна осяйно посміхнулася, підійшла до його столу і без жодного дозволу поставила пакунок прямо на його документи. — І ваша служба безпеки нічого не може вдіяти. Тому що я — ваш новий архітектор та дизайнер інтер'єрів. Наступні пів року я повністю переробляю 12-й поверх під новий VIP-лаунж та кабінети топ-менеджменту. А оскільки ви особисто затверджуєте кожен кошторис та ескіз — нам доведеться бачитися. Дуже. Часто.

Мін Хо насупився. Він згадав, що рада директорів справді найняла відоме європейське архітектурне бюро для модернізації офісу, щоб залучити молодих інвесторів. Але він і подумати не міг, що цим «провідним спеціалістом із нестандартним баченням простору» виявиться ця русява катастрофа.

— Ваші професійні регалії не скасовують того, що вчора ви знищили мій костюм Brioni, — сухо відрізав Містер Лі, закладаючи руки за спину.

— Саме тому я тут! План «Компенсація», — Анна змовницьки підморгнула і витягла з пакунка... яскраво-жовту футболку з величезним кумедним принтом качки в корейському капелюсі та написом англійською: «Я не злий, я просто хочу кави». А поруч поклала пачку заспокійливого м'ятного чаю та упаковку м'ятних жувальних гумок. — Це вам замість Brioni. Жовтий колір, між іншим, стимулює роботу мозку та знижує рівень агресії. А м'ята заспокоїть ваші розхитані нерви, Містере Лі.

Секретар Кім, який заглядав у прочинені двері, тихо охнув і закрив рот руками.

Мін Хо дивився на цю футболку близько п'яти секунд. На його обличчі не здригнувся жоден мускул, але в глибині очей промайнув щирий шок.
— Це жарт? Ви думаєте, це смішно, міс Анна?

— Це мої щирі вибачення, — абсолютно серйозно відповіла вона, зробивши крок вперед і знову безпардонно порушивши його особистий простір. — А ще — це мій перший крок.

— Крок до чого? — Мін Хо насупився, не розуміючи, чому досі не викликав конвой.

— Крок до нашого весілля, — випалила вона з абсолютною впевненістю, дивлячись на нього своїми бездонними блакитними очима. — Ви серйозний, красивий, багатий, але занадто правильний і нудний. А я — весела, креативна і розфарбую ваше сіре життя. Ми ідеальна пара. Ну, або хоча б підпишіть ось цей ескіз лаунжу, щоб я не заважала вам сумувати далі.

Вона з гуркотом розгорнула на його столі рулон креслень. Мін Хо мимоволі опустив погляд. Ескіз був... бездоганним. Сміливі лінії, живі зелені стіни, неймовірне світло. Вона дійсно була неймовірно талановитим дизайнером, хоча і досить молода.

Містер Лі глибоко вдихнув, намагаючись повернути контроль над своїм серцем, яке чомусь вирішило влаштувати марафон.
— Кім, — натиснув він кнопку селектора, не зводячи очей з Анни. — Заберіть цю жовту качку з мого столу. І залиште нас. Нам потрібно обговорити... архітектурний план.

Анна переможно посміхнулася і сіла в крісло для відвідувачів, закинувши ногу на ногу в червоному кеді.
— Чудовий вибір, директоре. Почнемо з лаунжу, а закінчимо вибором штор для нашої спальні. Я вся в увазі.