Глава 6. Порятунок потопельника — справа рук самого потопельника. Не заважайте йому тонути

Та розмова з Марго дає дівчині гарного пенделя. Катя й сама не чекає на такий результат. Але несподівано вмикається в активне життя. Закуповує собі на невеликі заощадження фрукти та овочі, шукає роботу у всіх можливих сферах. Маючи лише досвід офіціантки та оператора кол-центру, складно потрапити на роботу навіть помічником бухгалтера. Але біганину по залі у забігайлівці Катя залишає як крайній варіант у найкритичнішій ситуації. Платять там не так вже й багато, а з тацею та пузом напереваги бігати буде не зовсім зручно.

Катя гуляє більше звичайного і навіть завантажує на телефон кілька книжок про материнство. Там вона вичитує, що з дитиною можна розмовляти, хоч до формування слухового апарату ще достатньо часу. Але Троценко навіть кайфує від того, що вона стане матір'ю. Намагається не думати про те, як виживати. Основна надія на те, що її резюме помітять, та запропонують нормальну роботу. А якщо дівчина ще й офіційно працевлаштується, то шанси на відносну безбідність зростають.

Коли й за тиждень нічого не знайшлося, вирішила частину заощаджень покласти на депозит. Залишила собі лише на важливі витрати. І як би не хотілося переконувати себе, що часу ще багато і поки що немає жодної причини для паніки, хотілося вити. Ще й Марго притяглася до неї вкотре, увімкнула сопливу мелодраму та видала традиційне відерце з морозивом. Щоправда, гадаючи, що вагітним потрібні вітаміни, накидала туди фруктів. У мелодрамі вагітна героїня знайшла багатого покровителя, який цілував їй коліна і дивився поглядом контуженого оленя.

— Боже, що за дичину ти мені включила?

— Вітчизняний виробник, між іншим.

— Я б краще «Сагу» подивилася чи «Кріпосну», якщо тобі закортіло подивитись щось від нашого кінематографа. А не ось це.

Фільм банально розлютив Катю. Адже не буває так у житті, ну не може воно скластися по чудовому помаху палички Гаррі Поттера. Їм, маґлам, треба добиватися всього самим, а не сподіватися на чарівного міфічного бізнесмена.

— Гаразд, наступного разу вибираєш фільм ти, — здається Марго.

Подруга йде, а Катерина укладається на ліжко з гуртожитку і думає над сюжетом того поганого фільму. Мелодрами в житті майже не трапляються, точніше — лише їх абсурдні сюжети можуть стати надбанням реальності. Катя згадує батька дитини. Він уже за нормальних умов міг би їй допомогти. Дівчина знала, що Дем'ян досить заможній. Він точно з тих, хто не переживатиме, чи вдасться за місяць роздобути їжу.

Але чоловік ще на початку їхніх стосунків, які тривали недовго, заявив, що серйозних намірів він не має. Звучить так банально і вульгарно, що Каті навіть захотілося помитися, ніби ці слова, що повторюються в її свідомості, липли до шкіри. В одну з їхніх прогулянок містом Каті закортіло похитатися на гойдалці. Дем'ян тоді закотив очі, але пішов слідом за нею. На найближчому майданчику дітей майже не було, так – кілька хлопців каталися на гірці, а ще дві дівчинки з дивними криками, явно запам'ятавши їх із великого тенісу, грали у настільний.

Тоді й відбулася розмова з Дем'яном, який заявив, що він чайлдфрі. Спочатку Каті здалося, що чоловік просто піддався модному зараз віянню. Наприклад, каже, що не любить дітей, але при цьому від свого ніколи не відмовиться. Докази та аргументи Калиновського були настільки серйозними та непохитними, що у Катерини навіть не залишилося сумніву. Дем'ян налаштований більш ніж суворо.

Якби не було тієї розмови, зараз би Катя без сумнівів сповістила майбутнього тата про своє становище. Та й взагалі, незрозуміло було, як саме вона завагітніла. Питання контрацепції та безпечного сексу було завжди для Дем'яна пріоритетним. Гінеколог, до якої потрапила Катерина, заявила, що навіть презервативи не дають ідеальної гарантії. Щось подібне Троценко чула. Але ніяк не думала, що це буде насправді з нею. Адже всі люди займаються сексом і в презервативах і навіть без них, покладаючись на фатум, а честь стати в один відсоток невдах чомусь випала їй.

У планах Катерини не було жодного натяку на те, що вона нав'язуватиметься чоловікові. Їй зовсім не хотілося бути для когось тягарем. А те, що вона і дитина стануть причепами для Дем'яна, Катя навіть не сумнівалася. Калиновський досить шляхетний для того, щоб не кинути її в біді. І він досить відповідальний, щоб кинути дитину. Але ж він усвідомлено не хоче брати на себе будь-яку відповідальність такого роду.

І Каті здавалося, що своїми новинами вона просто зажене чоловіка в клітку. Змусить його, немов пораненого звіра, сидіти й лише час від часу скиглити, захищаючись від людей та їхніх нападок. Те, що здоров'я дівчини не дозволяло їй зробити аборт, — це ж її проблема. І рішення залишити малюка – це її рішення.

Взагалі життя в дитячому будинку навчила Троценко лише на себе розраховувати. Не намагатись перекласти відповідальність на іншого. Ти вирішила – тобі висьорбувати.

Марго ще кілька разів приходить у гості. Завзято приносить щоразу фрукти. І хоча подруга ніколи не каже прямо, але Катя розуміє, що колишня сусідка намагається зменшити її витрати на їжу. І Троценко неймовірно за це вдячна. Але й почуття провини з'їдає за це. З'являлася щоразу думка, чим вона думає і що ж пропонуватиме своїй дитині?

Життя – це не простий сюжет мелодрами із вітчизняного кінематографа. Тут більше відповідальності. А розуму, мабуть, менше. Катя, не обтяжена роботою, всі дні проводить у роздумах та розмовляє з дитиною. Легше від цього не стає. А ось депресія час від часу накочує.

І Катя проводила б свій день за сценарієм бабака: фрукти, прогулянка, розсилка резюме, фрукти, прогулянка, перевірка резюме і сон. Якби комендант, огрядний і завжди надмірно флегматичний, не зупинив Троценко в коридорі.