Глава 2

В Нори був шок вона не змогла втриматись і просто заридавши вибігла з магазину і побігла куди очі бачать. Вона задихалась від болі і від власних сліз, після всіх побоїв і знущань вона все ж таки любила маму і не була готова до того, що вона померла. 

Зупинившись Нора витерла сльози і почавши оглядатись, питалась зрозуміти де вона зараз.Дівчина не була тут раніше, це був нібито вигаданий ліс вона йшла по ньому роздивляючись дерева і небо, було темно і освітлював дорогу тільки місяць, дівчина довго гуляла по лісу поки не натрапилась на якиїсь невеличкий будинок, дівчина постукала в нього. Відкрив двері хлопець років 16 і усміхнувшись спитав: 

— Хто ти така і що тут забула? 
— Я загубилась ви не підскажете, як вибратись? 
— В тебе все добре ти така заплакана, щось сталось? 

— Будь ласка підскажіть,як вибратись з цього лісу.- ще раз сказала дівчина тому, що говорити про смерть мами вона не хотіла 

— Давай ти переночуєш тут, а зранку я відведу тебе туди куди тобі потрібно ну якщо ти звісно захочеш звідси піти. Добре? 
Дівчина не зрозуміла на що натякає хлопець і не обдумавши согласилась на те, щоб переночувати в будинку.Зайшовши в будинок дівчина побачила доволі затишний інтерєр. 
— Я Макар. А ти?- спитав хлопець 

— Я Нора. 

— Приємно познайомитись Нора. Може налити тобі гарячого чаю? 
— Ні дякую я не хочу 

— Ну як хочеш тоді ходімо я покажу твою кімнату. 

Дівчина нічого не сказавши махнула головою в знак згоди і тоді Макар пішов по коридору і зупинившись біля одної з дверей сказав: 

— Ось твоя кімната.- відкривши її він добавив.- Якщо тобі щось знадобиться то моя спальна навпроти. 

— Добре, дякую. 

Закривши за собою двері Нора роздягнулась і лягла на ліжко через декілька секунд дівчина уснула. 

Сон дівчини був не спокійний вона ворочилась і внедовзі прокинулась з почуттям, що хтось на неї дивиться. Відкривши очі Нора побачила Макара який стояв біля ліжка і дивився на неї, дівчина закричала. 

— Що ти тут робиш?-спитала Нора 

— Я приніс тобі чаю і побачивши що ти спиш вирішив поставити його на тумбочку, а ти прокинулась і злякалась. Вибач я не хотів тебе налякати.- сказал хлопець після чого розвернувшись покинув кімнату.