Ягідний переполох та Пані Черешенька на висоті

Ягідний переполох та Пані Черешенька на висоті

Тільки-но Крилач-Шурхотун зібрався подрімати, як хвіртка знову видала своє фірмове: «Рррииип!». У Сад, перевалюючись, наче качка в ластах, зайшла Баба Яна. У руках вона тримала величезний тазик, який на сонці сяяв так, що Генерал Рожевий Хвостик ледь не осліп.

— Ох, мої коліна скриплять, як незмазане колесо! — прокректала Баба Яна. — Час настав! Буду варити таке варення, що мухи будуть записуватися в чергу, щоб просто поруч політати!

Вона підійшла до малинника. Малина Кучеряшка миттєво зблідла (хоча для малини це складно).

— Ну що, кучеряві? — звернулася до них Яна. — Дивіться мені, щоб жодного черв’ячка всередині! Я ж жінка серйозна, мені зайвий білок у десерті не потрібен. Ви мені потрібні для здоров’я, щоб взимку я не кашляла, як старий трактор!

— Ой-ой! — прошепотіла Суниця Солодка Крапля, ховаючись під листок. — Вона йде за нами!

— Не бійся, малявко! — Баба Яна помітила червоний бік Суниці. — Я тебе бачу! Ти в мене будеш найперша. Ти така солоденька, що від одного твого вигляду в мене зуби починають танцювати гопака!

Але найбільша несподіванка чекала на Бабу під високим деревом. Там, гордо розгойдуючи своїми блискучими плодами, стояла Пані Черешенька. Вона була справжньою аристократкою Саду.

— Так, — промовила Яна, дивлячись угору. — Пані Черешенько, ви сьогодні щось надто високо задрали свої вітаміни. Думаєте, якщо ви така граційна, то я вас не дістану? Я зараз драбину притягну, яка ще мою прабабусю пам'ятає!

— Ага, притягне вона... — пробурчав із землі Хрін Бурчун-Пекун. — Зараз як зачепиться за мій корінь, то буде летіти далі, ніж її ота мітла, якої в неї немає! Все не так! Чому вона збирає ягоди, а не мій чудовий, антибактеріальний хрін? Я ж корисніший за цей цукор у тазику!

Баба Яна раптом зупинилася і принюхалася.

— Ой, що це так запахло... наче хтось шкарпетки в гірчиці випарив? А-а-а, це ти, Бурчуне! — вона потикала пальцем у бік Хрона. — Тебе я пізніше заберу, на холодник. Ти в мене такий міцний, що від твого вигляду навіть у каструлі кришка підстрибує від поваги!

— Повага — це добре, — пом'якшав Хрін. — Хоч хтось у цьому Саду розуміє мою концепцію. 

Концепція — це головна ідея або задум. У Хрона концепція проста: бути таким гострим, щоб усі навколо плакали від щастя (або просто плакали).
 

Баба Яна почала збирати ягоди, примовляючи:

— Оце — вітамінчик для очей, оце — щоб серце стукало, як барабан, а оце — щоб Пані Черешенька не сумувала в банці з цукром!

Вона так захопилася, що не помітила, як Генерал Рожевий Хвостик спробував підставити їй під капці слизьку шкірку від старої порічки.