Водяна дискотека та Броньовик-Пузо

Бризкалка на газоні працювала як скажена: «Пш-ш-ш-тик-тик-тик!». Струмені води літали Садом, наче промені лазера на дискотеці, тільки замість музики було чути обурене пихкання.

— На абордаж! — крикнув Генерал Рожевий Хвостик, намагаючись сховатися за вухом лопуха. — Броньовик-Пузо, твій вихід! Прикривай наш стратегічний тил!

Величезний помаранчевий Гарбуз, якого тепер звали Пузо-Ого-Го, почав повільно котитися назустріч воді. Він був такий широкий, що один струмінь води просто влучив йому в бік і... відскочив прямо на сплячого кота Мурчика!

— Мя-а-а-у! — закричав кіт і злетів на дерево так швидко, ніби в нього ввімкнувся реактивний двигун.

— Оце так рикошет! — зареготав Рожевий Хвостик. Рикошет — це коли ти кидаєш м’ячик у стіну, а він відбивається і летить тобі прямо в лоб (або в кота, якщо ти дуже влучний).

Пузо-Ого-Го нарешті докотився до самої бризкалки і просто сів на неї зверху своїм важким помаранчевим боком. Звук «пш-ш-ш» раптом змінився на напружене «гм-гм-гм», а потім — БАБАХ!

Бризкалка не витримала такої ваги, і з-під Гарбуза в усі боки забили маленькі фонтанчики.

— Ого! Тепер у нас власний аквапарк! — вигукнув кучерявий Броколі, якого тепер звали Містер Зелена Хмара. — Чуваки, це ж повна гармонія! Можна помити листя, не чекаючи дощу!

Містер Зелена Хмара вставив у один із фонтанчиків порожню соломку від соку, і вода почала бити вгору гарним куполом.

— Гей, Генерале! — крикнув він. — Дивись, я зробив водяний замок!

Але Генерал Рожевий Хвостик не слухав. Він знайшов стару пластикову кришку від йогурту, скочив на неї і понісся по мокрій траві, як на серфінгу.

— Дивіться на мене! Я — підкорювач калюж! Я — гроза мокрого піску! — кричав він, пролітаючи повз Крота Хрумтяка. 

Кріт Хрумтяк, висунувся з нори, побачив цей безлад і знову сховався.

— Ну вас... — пробурмотів він. — Ви не овочі, ви — банда водолазів! Мені тепер під землею парасольку розкривати, чи що?

Тим часом Пузо-Ого-Го так розслабився під прохолодною водою, що почав пускати бульбашки ротом.

— Знаєте що... — пробасив він. — Я тепер не просто Гарбуз. Я — Великий Океанський Лайнер! Хто хоче покататися на моїй палубі, поки Садівник не прийшов лагодити свій душ?