Великий бенкет та новий Король Саду

Баба Яна на кухні чаклувала так, що дим ішов коромислом! Кабачок Кабз став ніжною ікрою, Пан Помідор перетворився на густий соус, а Буряк Борис віддав весь свій колір борщу. Коли Баба Яна сіла обідати, вона задоволено причмокнула:

— Ох і смачні були розбишаки! Аж серце радіє, а живіт пісні співає.

А тим часом у Саду життя не зупинилося. На порожніх грядках уже пробивалися нові паростки, а старі мешканці збиралися на термінову нараду.Нарада — це коли всі збираються в коло, щоб серйозно поговорити, почухати потилиці й вирішити, що робити далі.

— Ну що, друзі, — зітхнула пані Черешенька, похитуючи гілками. — Наших старих знайомих забрала Баба Яна. Вони виконали свій головний обов'язок — стали корисним обідом. Тепер нам потрібен новий Голова Саду!

— Я пропоную себе! — вигукнув хтось тонким, але дуже впевненим голосом.

З-під великого листа лопуха вистрибнув Редис Ромчик. Він був яскраво-рожевий, у білих «штанцях» і з таким довгим та гострим хвостом, що здавався маленьким фехтувальником.

— Я росту швидше за всіх! — заявив Ромчик, ставши в позу супергероя. — Поки Помідор червонів, я вже тричі встиг вилізти з землі й подивитися на небо. Я буду новим Королем! Моє перше правило: гімнастика кожні п'ять хвилин, щоб хвостики були міцними!

— Ого, який шустрий! — здивувався Кріт Хрумтяк, витираючи носа. — А ти не занадто гострий для Короля?

— Я гострий тільки для тих, хто не любить вітаміни! — відрізав Ромчик. — У мені стільки ефірних масел, що я можу розсмішити будь-кого до сліз!

Раптом на грядці з'явилася ще одна постать. Це був Броколі Бро. Він виглядав як маленьке зелене дерево з кучерявою кроною. Бро був дуже спокійним, навіть трохи повільним, і завжди носив на носі сонячні окуляри з краплин роси.

— Чуваки, розслабтеся, — промовив Бро низьким голосом. — Навіщо ці перегони? Сад — це про гармонію. Гармонія — це коли всі живуть дружно, ніхто ні на кого не кричить, а сонечко гріє всіх однаково — і редис, і капусту.

Гармонія — це нудно! — вигукнув Редис Ромчик. — Нам потрібен двіж! Нам потрібні пригоди! Кроте, ану викопай мені трон із золотої глини!

Кріт Хрумтяк тільки очі витріщив. Схоже, у Саду починалася зовсім нова епоха. Редис Ромчик уже збирався стрибнути на старий камінь, щоб виголосити промову, як раптом парканом пробіг хтось дуже великий і пухнастий.

— Ой, це що, ведмідь? — пискнула Горошинка, яка щойно вилупилася з нового стручка.

— Ні, — прошепотіла Ящірка Яся. — Це сусідський Кіт Мурчик вийшов на полювання за сонячними зайчиками. Сховайтеся, бо він думає, що редис — це м’ячики для гри!