Баба Яна та полювання на ідеальний борщ

Тільки-но овочі встигли обтруситися від пригод, як хвіртка знову скрипнула. Цього разу на город вийшла справжня Баба Яна. На ній була велика солом’яна капелюха, що з’їхала набік, і фартух із кишенями, в яких, здавалося, можна було сховати цілий трактор.

Вона йшла, перевалюючись, і розмовляла сама з собою, бо вважала себе найкращим співрозмовником у світі. Овочі миттєво завмерли. Пан Помідор прикинувся пластмасовим, а Кріт Хрумтяк закопався так глибоко, що бачив лише коріння кульбаб.

— Ох, гріхи мої тяжкі! — крекнула Баба Яна, підходячи до помідорів. — На вулиці спека така, що навіть мухи літають у панамках, а мені борщу забажалося. Такого, щоб ложка стояла, а сусідка від заздрощів заїкатися почала!

Вона нахилилася до Пана Помідора і примружилася.

— Ну що ти на мене вилупився, червонощокий? — буркнула вона, поправляючи окуляри на мотузочці. — Такий гладкий, наче тебе насосом надували. Ти мені підходиш! Тільки не здумай тріснути в каструлі, бо я не люблю, коли обід виглядає так, ніби він потрапив під поїзд.

Вона вкинула Помідора в кошик і попрямувала до моркви.

— Марічко-Марічко, виходь на перекличку! — примовляла Баба Яна, витягуючи Моркву за її величезну «пальму». — Ого! Оце хвіст! Тобі б не в супі плавати, а на дискотеці підлогу підмітати. Нічого, я тобі ці кучері швиденько вкорочу, будеш у мене струнка, як балерина на дієті!

Потім вона зупинилася біля кабачка. Кабз затамував подих.

— А це що за дирижабль припаркувався? — Яна потикала Кабза пальцем. — Ти такий ледачий, що навколо тебе вже скоро гриби почнуть рости. Лежиш, боки наїдаєш? От я тебе зараз візьму, на колечка поріжу, борошном припудрю — будеш у мене рум’яний, як сонечко, і такий же гарячий!

Раптом вона побачила Равлика Радика, який дуже повільно переповзав стежку.

— О! — сплеснула руками Баба Яна. — Дивіться, швидкісна допомога приїхала! Радику, ти куди так летиш? Гальмуй, бо пороги поб’єш! Твій будиночок на спині вже скоро мохом поросте, поки ти до капусти дочимчикуєш.

Вона підняла з землі великий лист капусти і витерла ним лоба.

— Оце так асортимент сьогодні! 

Асортимент — це коли у тебе є багато всього на вибір: і червоне, і зелене, і довге, і кругле — прямо як у нас на грядці! 

— Ну все, мої хороші, — сказала Баба Яна, підхоплюючи кошик. — Пішли на кухню. Будемо робити з вас шедевр. Тільки чур не штовхатися і буряк за чуб не смикати! Хто буде себе погано поводити — того в салат не візьму, залишу з котом Мурчиком розмовляти, а він у мене хлопець суворий, мишей не ловить, тільки сметану зі списком перевіряє!

І вона пішла до хати, наспівуючи якусь веселу пісню про те, як один буряк закохався в сметану. Овочі в кошику тільки перезирнулися — вони зрозуміли, що починається їхня найголовніша подорож!