Гіркий секрет та велика забава

Кріт Хрумтяк сидів посеред грядки і намагався відліпити від носа липку ягоду Агруса. Він був схожий на велику волохату картоплю, яку хтось випадково впустив у кошик із колючками.

— Ну що, дострибався, підземний копачу? — Пан Помідор підкотився ближче, незадоволено похитуючи своїм блискучим хвостиком. — Тепер ти не кріт, а справжній експонат. Це таке слово, малята, яке означає щось дуже дивне, на що всі приходять подивитися в музей, щоб сказати «Ого!». Так от, ти зараз — наше головне «Ого!».

Хрумтілда почала розгортати свої найбільші, найсоковитіші листки.

— Не плач, Хрумтяче. Зараз ми прикладемо до твоїх подряпин моє листячко. У мені є багато вітаміну U — це такий секретний вітамін, який заліковує рани швидше, ніж ти встигнеш сказати «салат»! А ще в мені є багато калію, який допоможе твоєму серцю не так сильно калатати від переляку.

— Ой, тільки не треба цих ваших ніжних процедур! — Пан Помідор скривив таку міну, ніби щойно з’їв цілий лимон без цукру. — Зараз розведете тут лікарню, а мені потім сонце затулятимете своїми лопухами. Хрумтілдо, ти йому ще пісню про солодку моркву заспівай, щоб він заснув і більше не псував мою ексклюзивну землю! Ексклюзивна — це значить дуже-дуже особлива, тільки для таких красенів, як я.

Раптом з гілки сусідньої Вишні почувся тоненький сміх. Це була пані Черешенка. Вона завжди носила на собі подвійну сережку-ягоду і вважала себе найголовнішою акторкою Саду.

— Ой, дивіться! — пропіщала Черешенка, розгойдуючись на гілці. — Кріт тепер схожий на кактус, який намагається бути балериною! Давайте влаштуємо змагання: хто найшвидше дістане колючку з крота, той отримає... поцілунок від сонечка!

— Тільки не на моїй грядці! — закричав Пан Помідор. — Ви мені тут зараз весь ґрунт утрамбуєте своїми танцями! Будете бігати — станете пласкими, як пляцки!

Але Горошинка Піппа вже почала весело стрибати навколо Хрумтяка. Кожен її стрибок був таким енергійним, бо в горошку багато рослинного білка — це те, що допомагає м’язам рости міцними, як сталеві пружинки.

— Дивіться, як я вмію! — Піппа підстрибнула і влучно влупила по одній колючці.

Колючка відлетіла і влучила прямо... у м'який бочок Пана Помідора!

— АЙ! — заверещав Голова Ради. — Це напад! Це замах на найсоковитішого керівника в історії городів! Хрумтілдо, негайно зафіксуй цей інцидент! Інцидент — це коли трапляється якась неприємна халепа, про яку потім усі довго пліткують.

Сад вибухнув сміхом. Хрумтяк, побачивши, що Пан Помідор підстрибує так само смішно, як і він сам, раптом перестав плакати і теж почав усміхатися.