Імператорський палац

Таріан Валемар, старший син Імператриці Валміри Валемар, сидів в очікуванні початку засідання Великого Кабінету. Мати наказала бути уважним і нічого не пропустити. В кутку зали йому поставили вузький стіл, стілець і приладдя для письма — на випадок, якщо він захоче щось занотувати.

Першим у залу увійшов Караш Наґарі — невисокий чоловік років сорока, що представляв східні провінції. Він був в синьому одязі з зеленим плащем, на якому було зображено герб його Роду — павич з розкритим хвостом. Караш сів за великий круглий стіл на місце, що розташовувалося ліворуч від ще порожнього крісла Імператриці.

Наступною зайшла Верховна Провідниця Мелантра — у білому вбранні з каптуром, що покривав її сиве волосся. На її, такому ж білому плащі, золотом був вишитий Символ Провідників – Око в сонці. Вона повагом підійшла до столу, спираючись на палицю й сіла поруч з Карашем.

Третім зайшов Далрік Меравіс, представник центральних провінцій. На його зеленому плащі сріблом був вишитий Ріг достатку, яким він намагався приховати живіт, що починав нависати над ременем. Він сів поряд із Верховною Провідницею Мелантрою.

За ним увійшов ще один член Конклаву — Верховний Провідник Жармон. У церковному білому вбранні він нагадував велетенську хмару, що спустилася з неба. Він важко опустився поруч із Далріком.

П’ятим до зали увійшов Ервінар — мер Каерліса. Широкі мозолисті долоні видавали його нешляхетне походження. Мер зайняв місце поряд з Отцем Жармоном.

Шостим прибув представник західних провінцій — Ренмар Тальмар. Його темно-зелений плащ прикрашав герб: чорний ворон, що сидів на гілці.

Після нього до зали увійшов голова Імперської Канцелярії, Кеон Мардевіс з пачкою сувоїв в руках. Він поправив окуляри, окинув присутніх поглядом і сів на найближче вільне місце.

Восьмим з’явився Архішукач Корвант, одягнений у чорний одяг та плащ, на якому око «горіло» срібним вогнем. Його профіль із горбинкою на носі нагадував хижого птаха. Архішукач сів поруч із Кеоном Мардевісом.

Дев’ятою прибула Зара’Ніса Ескаліт — жінка невисокого зросту з голеною головою, як це прийнято в південних провінціях, яка блищала на сонці. На кожному пальці виблискувало дорогоцінне кільце, підкреслюючи її статус. На теракотовому плащі був зображений гепард у стрибку, що схопив пащею меч. Вона сіла поряд із Архішукачем.

Десятим до зали ввійшов Сіріан Мергал, голова Імперської Академії. На його манжеті темніла пляма від чорнил.

Одинадцятим — наймолодший представник Конклаву: Верховний Провідник Равіан.

Останньою, з центрального входу, зайшла Гьорда Бьорґар, висока широкоплеча делегатка від північних провінцій. На її блакитному плащі була зображена сіра вовчиця з трьома вовченятами, що стояла над замерзлим озером.

Коли всі вмостились на своїх місцях, з бічних дверей увійшла Імператриця Валміра Валемар. Вона сіла на останнє вільне місце між Гьордою Бьорґар та Карашем Наґарі.

— Почнемо, — промовила Імператриця Валміра. — Перше питання: бюджет для Провідників.

Верховна Провідниця Мелантра повільно підвелася. Її біле вбрання шурхотіло, наче сторінки древньої книги.

— Цього року ми не змогли добудувати п’ять храмів. Без додаткового фінансування Світло не дійде до темних окраїн Імперії. Ми просимо… десять тисяч імперських золотих.

Ренмар Тальмар хмикнув і, не встаючи, заговорив:

— Освітлення темних окраїн хай оплачують ті, хто їх населяє. Захід не платитиме за фанатичні каплиці в пустках. Наші землі вже тричі обклали податками.

Далрік Меравіс поправив срібну застібку на плащі:

— Центральні провінції не можуть збільшити внески. Урожай невдалий, половину полів витоптали ваші, Провіднице, паломники.

Верховний Провідник Жармон втрутився:

— Ви не розумієте, що відбувається. Ми мусимо навернути до Світла кожну душу в Імперії.

Кеон Мардевіс, голова Канцелярії, спокійно перегорнув сувій:

— За звітами з трьох провінцій, половина доходів Провідників не задокументована. Якщо Провідники хочуть коштів, хай почнуть з прозорої звітності.

Архішукач Корвант спробував натиснути:

— Ви натякаєте на шахрайство у Священній справі, Мардевісе?

Зара’Ніса Ескаліт втрутилась в обговорення:

— На Півдні немає темних окраїн. А хто хоче молитися — той хай молиться за свої гроші.

Верховна Провідниця Мелантра знову підвелася, погляд її ковзнув по обличчях за столом:

— Якщо Імперія не хоче підтримати Світло, то й Світло може забути про вас у день, коли вам буде найтемніше.

Імператриця Валміра закінчила перепалку:

— Всі бажаючі висловились. Хто за те, щоб збільшити видатки на Провідників — підніміть руку.

Троє представників Провідників і Шукач підняли руки.

— Рішення не прийнято. Переходимо до наступного питання, — підсумувала Імператриця.

Сіріан Мергал, голова Імперської Академії, підвівся, розгортаючи документи:

— Наступне питання — розширення системи базової освіти в провінціях. Йдеться про відкриття шкіл для дітей простолюдинів. Ми підготували проект, що передбачає початкове навчання грамоти, арифметики та історії Імперії. Потрібно виділити вісім тисяч золотих на перший етап.

Кеон Мардевіс кивнув:

— Канцелярія підтримує. Ми вже бачимо позитивний вплив освіти в містах. Навчене населення — стабільне населення. Менше злочинів, більше податків. Ця інвестиція окупиться.

Верховна Провідниця Мелантра повільно підвелася:

— Ми вже навчаємо простолюдинів. Наші Провідники дають їм достатній рівень грамоти. А головне — вчать молитися.

Верховний Провідник Жармон додав:

— Священні книги має читати той, хто здатен їх правильно тлумачити. Якщо кожен почне читати, почнеться хаос.

Далрік Меравіс скептично звів брови:

— Ми вже утримуємо Імперську Академію, в якій навчаються Малі Роди, а це майже простолюдини.

Гьорда Бьорґар посміхнулася кутом губ: