10. Смугасті плавочки

У роботі Северин – звір, наче справжній хижак! Вимогливий, жорсткий, зосереджений, хваткий, принциповий. Навіть з важливими клієнтами та бізнес-партнерами розмовляє з позиції сильної, досвідченої та впевненої людини. І практично всі переговори, які він проводить особисто, закінчуються успішно. Мене приємно вражає його цілеспрямованість та досконале знання своєї справи. Знову й знову ловлю себе на думці, що розумний чоловік – це самий смак сексуальності.

— Пошкрябана, про що замислилась? — Запитує, коли ми сідаємо в машину після укладання доволі успішної угоди. Зустрічалися з клієнтом у ресторані, тож там і пообідали.

Один із плюсів моєї роботи – мені дуже часто вдається смачно поїсти.

— Пішла думками в роботу, Северине Назаровичу, — шкода, що в мене завжди на обличчі написано, коли я брешу. Тому він одразу розуміє, що я просто не хочу йому казати.

— Ну-ну. Не знаєш, ще не вигадали цукерки з назвою «Вередуха»? Я купив би собі кіло. Клав би по одній собі за щоку, повільно розсмоктуючи, бо всередині них, під шаром шоколаду, має бути твердий горішок, — вимовляє так серйозно, а мені стає смішно. Щоб не зареготати, на хвилину відвертаюся до вікна. Мені подобаються його іронічні натяки. Ох, що буде, коли вони почнуть мене заводити!

— Щось мені поки що такі цукерки не траплялися, але я можу погуглити. А якщо що, можемо зв'язатися з якоюсь шоколадною фабрикою і замовити для вас ексклюзив, — відповідаю, кусаючи губи, намагаючись на посміхатися.

— Гарна ідея. Організуй. Хочу такі цукерки. І щоб фантики обов'язково шаруділи. Буду демонстративно їх перед тобою розгортати, — пирхає Хижий. — Їдемо до найближчого торгового центру! — наказує водієві.

Все-таки його не залишає ідея-фікс купити мені купальник. Мені вже цікаво, як усе це відбуватиметься.

— А ви хіба зі мною не підете? — щиро дивуюсь. Це ж треба, довів до самого відділу і застиг поряд з манекенами.

— Ну… дякувати Богу тут продаються тільки купальні костюми, водолазний ти точно не купиш. Тож вибери на свій смак – я сплачу. Спостерігатиму звідси. А то раптом у мене серце почне барахлити, побачивши таку купу відвертих жіночих бікіні.

— А на вигляд такий здоровий та сильний мужчина. Нічого з вами не станеться. А раптом я виберу щось невдале? Адже продавці навряд чи правду скажуть, їм би лише продати. А ви мене не обдурите, скажете як є. До того ж тут можна і чоловічі плавки підібрати, якийсь останній писк моди, яскраві або з принтом. Вам теж треба бути красивим, бо приїдуть ваші подруги, — ох, мені б узяти того язика та вузлом зав'язати.

— Зоя розбовкала? Ну, пішли, ти сама напросилася, — видихає, інтригуючи мене цією таємничою погрозою. — Спершу вибираємо тобі, потім мені.

Занадто відвертий купальник я брати не збираюся, я як-не-як його помічниця. Простір для фантазій повинен залишатися, але мені важко відмовитися від думки трохи подражнити Хижого. Тому вибираю собі два цільні симпатичні купальники і два роздільні комплекти.

Бос розсівся на дивані прямо навпроти примірочних, закинувши руки на спинку й широко розставивши свої довгі ноги. Готовий оцінювати, критикувати та схвалювати.

Надягаю малахітовий, цільний, тканина немов зміїна луска і виходжу з кабінки.

— Ні! В жодному разі! — Северин одразу видає вердикт, недбало махнувши рукою.

Наступний цільний чорно-білий теж одразу забракував.

Зате коли я вийшла в ніжно-блакитному роздільному – мій бос змінив позу на зацікавлену, очі спалахнули, ніздрі орлиного носа затремтіли. І я не розумію цього жесту, коли чоловік починає терти свої долоні об коліна. Руки сверблять так хочеться взяти чи що?

— Повернися. А хіба ззаду смужка не повинна бути тоншою?

— Северине Назаровичу, не хуліганьте! Це ви так жартуєте чи кажете серйозно? Я вже не зрозумію. Який, на вашу думку, повинен бути купальник у вашої помічниці?

— Такий, щоб мої друзі весь вечір шукали свої щелепи під столом. О, якщо я покажу який би вибрав я – ти знову почнеш червоніти. Вони там у кутку висять, три нитки на трьох перлинах за ціною як крило літака, — дарує мені свою криву іронічну посмішку.

— Собі такий візьміть!

Надягаю четвертий, жовтий, роздільний і виходжу до цього пустуна.

— Враховуючи твої тверді та незламні принципи, Анно, беремо цей. Дівчино, загорніть! — кидає продавчині. — А тепер моя черга. Сиди та дивись!

А я й сиджу, п'ять хвилин, сім. Невже звичайні плавки можна так довго вдягати? ...Йосип-драний ... Зараз сповзу з цього дивана прямо на жорсткий килимок, де мене відкачуватимуть. Виходить Северин Назарович у всій своїй красі. …Щось у мене в роті різко пересохло. Я дивлюся на плавки, а не те, що під ними. Чесно! Присягаюся, що вивчаю фасон.

— Беріть ці! Вони вам під очі личать! — Видаю, зашарівшись, як той переварений рак.

— Вередухо, я тільки-но почав. Я там собі ще три моделі придивився. Нам поспішати нема куди. Чекаю від своєї помічниці конструктивних зауважень.

— У мене… тільки схвалення. Кажу ж, беремо ці. І не доводьте дівчину до істерики. Інакше мені знадобиться надбавка до зарплати через такий стрес!

— І давно у тебе такі слабенькі нерви? Чи ти давно мужика у плавках не бачила? Сказала б, сходили б разом на міський пляж, — і знущається, і глузує, все разом. Бородата зараза.

До того ж, дуже приваблива зараза. Все-таки не дарма він цю свою зарядку з розтяжкою робить щоранку. Результат на лице! Підтягнутий, пружний, стрункий. Рельєф що треба. Фантазія домальовує решту родзинок, тому що цій фантазії є від чого відштовхнутися.

А коли він вийшов у смугастих плавочках і почав переді мною крутитися… Ой леле, я вже не знала куди мені подіти свої очі.

— Так, Северине Назаровичу, щось мені підказує, що ми вам тут нічого не купуватимемо. Підете на річку у старих. Інакше вам доведеться відбиватися від ваших подруг і невідомо, чим усе це скінчиться! — Заявляю я спітнівши, почервонівши і втративши всяке терпіння.