Глава 8. Старі борги

«Складно все життя намагатися відповідати чужим очікуванням. Миритися зі стереотипами і людськими забобонами ... і навіщо тільки я давала обіцянку батькові. Невже ці дурні йому були настільки важливі, що він зважився поставити під загрозу життя єдиної дочки та онуки ?! Тепер вже пізно журитися. Нічого не вдіяти. Зроблю, що зможу». Занурившись у свої роздуми, Нейлін, опустивши голову, неспішно брела до резиденції правителя.

     - Здрастуй, Азумі!

     - Принцеса? Зізнатися, здивований бачити тебе тут в таку рань, - Дайде кивнув на знак вітання.

Деякий час Као мовчала, неначе змушуючи себе почати неприємну розмову. Чоловік делікатно вичікував.

     - Завтра хочу відправитися до Країни Вітрів. Переконатися в тому, що з імператором все гаразд. Пляма на моїх крилах майже зникла. Впевнена, приводу для занепокоєння немає. Але боюся, щоб те, що трапилося, жодним чином не відобразилося на політиці Кагоя відносно Альянсу.

     - Розумно. Я виділю тобі людей для супроводу.

Дівчина поклонилася.

     - Чи може вже обрала супутників?

     - Ні. На твій розсуд.

     - Тоді чекаю тебе після полудня, обговоримо все з Акімом.

Као тихо вийшла, навіть не попрощавшись. Відразу попрямувала до тренувального майданчика. Там було тихо і порожньо. Чекаючи товаришів, дівчина присіла на траву. І замилувавшись безхмарним небом, не помітила приходу шинобі.

     - Доброго ранку, Нейлін!

     - Здрастуй, принцесо!

Бадьорі голоси повернули її до реальності. Піднявшись, вона швидко попрямувала до напарників. Елементи броні поблискували під світанковими променями і Сяо мимоволі захоплено зітхнув:

     - Це жіноча броня клану Као?

     - Так мій друже.

     - Ніколи не бачив нічого подібного!

Принцеса була одягнена в чорний костюм, що  складався з вузьких штанів і туніки, праве плече, якої було відкритим, а інше закривала броня. Лати були майстерно прикрашені вигадливим орнаментом і крім надпліччя, закривали ще частини обох рук від кисті до ліктя, а також талію у вигляді металевого корсета під груди.

     - Шинобі країни лісу ніколи не носили броні. Тому твій вигляд трохи дивує молодика, - посміхнувся Тісей.

     - Якщо дозволите, - дівчина чемно вклонилася, - я б хотіла її залишити.

     - Звісно! Звісно! Як тобі зручно, Нейлін.

Команда приступила до тренувань. З кожним разом, дівчина показувала все більш вражаючі результати. Чоловіки лишень встигали зніяковіло переглядатися.

Сьогодні сенсей запропонував закінчити раніше, щоб встигнути переодягнутися та привести себе в порядок, перед зустріччю з Верховним. Прямуючи до виходу з майданчика, компанія зіткнулася з Хатаке. Сухо привітавшись, він перейшов до справи:

     - Тісею, це можливий графік місій команди № 39 на найближчий місяць, - слідопит простягнув сувій. - Лін, вітаю з новим призначенням!

Дівчина ввічливо кивнула.

Радник знову повернувся до Тісея і обурено додав:

     - Перестань мучити принцесу, змушуючи вивчити лотос! Ця техніка не для клану Као. Ліпше розвивай її здібності. А не те вона голову собі розіб'є!

     - Таким чином я треную витривалість! Не вчи мене! Пригадується, ти сам не захотів приймати спадкоємицю до свого загону! А нам вона потрібна! Ми пишаємося її призначенням! Так що відвали!

     - Ну дивись! Потім не говори, що я не попереджав!

 Нейлін і Сяо тільки здивовано переглянулися, не розуміючи, що відбувається між старими друзями. Нарешті, дівчині набридла ця вистава:

     - Прошу вибачення ... Кхм ... не хочу вас відволікати від стратегічно важливих дебатів, але мені вже час. Гадаю, ви теж хотіли б підготуватися до зустрічі з Азумі.

     - Лін! Почекай! - Хатаке невпевнено торкнувся до внутрішньої кишені жилету, але під цікавим поглядом друга, зупинився передумавши. - Мені потрібно дещо обговорити з тобою, якщо дозволиш, я проводжу ...

     - Ходімо. До зустрічі Тісею! Сяо!

Принцеса звернула на вузеньку вуличку, радник пішов слідом.

     - Я не зможу скласти тобі компанію в завтрашній поїздці. Пробач. Нарімо вважає, що моя поява не потішить імператора.

     - Розумію.

Принцеса допитливо зазирнула в очі супутнику.

     - І ще я хотів сказати, що якщо тобі потрібна допомога з будівництвом школи - звертайся. Буду радий допомогти.

     - Дякую.

Далі вони йшли мовчки. Підійшовши до будинку, слідопит знову зам'явся і потягнувся до кишені. Као зробила вигляд, що не помітила.

     - До зустрічі!

     - Угу, - він різко повернувся і зробив кілька кроків йдучи геть. Але раптом зупинився і гукнув дівчину, - Лін!

     - ...?

     - Це тобі, - чоловік простягнув акуратні чорні рукавички з частково відкритими пальцями. - Батько навчив мене вправлятися зі шкірою, так що, побачивши на тренуваннях твою проблему ... ну, взагалі я подумав ... зшив їх для тебе! Це повинно допомогти!

     Нейлін здивовано закліпала. Потім боязко простягнула руку і взяла подарунок.

     - Дякую, Ашура-сама. Вони прекрасні, - чемно вклонилася.

Він швидко пішов не знайшовши, що відповісти. Дівчина ще кілька хвилин нерухомо стояла, розглядаючи свій подарунок. Потім притиснула його до грудей і мрійливо посміхаючись, закрила очі.

     На зустрічі, присвяченій поїздці в країну Вітрів, виявилося набагато більше присутніх, ніж очікувала принцеса. У кабінеті правителя вже були присутні Акім, Шикузава, Йодзу, Хінара, Тісей і ще кілька членів загону Гроза, що стояли за спиною свого лідера. Навіть Еноа, що вочевидь приносила обід чоловіку і затрималася після цього.

     - Відразу хочу повідомити, що ні Тісей, ні Хінара, супроводжувати принцесу Као не будуть.

Поки здивована Шин підбирала слова, він спокійно пояснив:

     - Ви занадто запальні і емоційні. Це тільки зашкодить.

     - Але ...