Глава 1. Принцеса Као.

        Ашура Хатаке – останній з легендарного клану Білих Вовків, залишався одним з наймогутніших шинобі Альянсу Семи Архикланів. Він, як і раніше активно приймав участь у місіях з розвідки та захисту Столиці. Сьогодні, на прохання свого друга, а за сумісництвом Верховного правителя Альянсу, чоловік знаходився біля воріт головного входу до міста. Брама потребувала додаткового захисту через загрозу нападу з боку членів бунтівної організації відступників. Слідопит розмістився на величезній гілці старого дерева. Його лінива поза, здавалося, свідчила про повну байдужість до того, що відбувається. Якби не одна дрібниця ... записна книжка з якою він не розлучався ні на секунду, була благополучно відправлена ​​до внутрішньої кишені, а це в свою чергу свідчило набагато красномовніше зацікавленого погляду. Шинобі не відводив очей від  ледве освітленого першими світанковими променями силуету, що повільно наближався.

     Дівчина рішуче направлялася до міських воріт, і вартові заквапилися їй на зустріч.   

     - Вітаю Альянс Семи Архикланів! Мир вашому дому! – незнайомка вклонилася та затрималась в цій позі на знак поваги. – Моє ім’я Нейлін Као, я спадкоємиця імператорського престолу роду Као. Прибула з країни Вітрів та прошу аудієнції Верховного правителя.

     Принцеса була одягнена у чорний костюм, що складався з вузьких штанів та туніки, одне плече якої було відкритим, а інше прикривала броня. Частину лівої руки, від зап’ястя до ліктя, прикрашала руна у вигляді тонких асиметричних ліній чорного кольору. Її довге хвилясте волосся було зібране у високий хвіст. А блідий порцеляновий колір шкіри в поєднанні з величезними темними очима та густими віями, видавав в ній особу знатного походження.

Ашура зістрибнув вниз, щоб долучитися до розмови.

      - Раднику! Принцеса клану Као просить про аудієнцію ... - звернувся сторож.

      - Моє шанування, пане, - дівчина схилилася в поклоні. - Мені дійсно потрібно якомога швидше побачитися з правителем Дайде, справа державного значення.

      - Я Ашура Хатаке, один з його радників. Ви прибули без супроводу?

      - Так пане. І я дуже поспішаю.

      - Резиденція Верховного там, - він вказав жестом на визначний будинок, розташований на височині, - я супроводжу Вас.

      - Дякую, - принцеса кивнула головою.

Віддавши необхідні розпорядження вартовим, слідопит повів гостю до Центрального входу Столиці. Деякий час вони йшли мовчки.

      - Не очікувала, що зможу так швидко потрапити до Верховного ...

Шинобі, наче вгадавши хід її роздумів, байдуже пояснив:

      - Ви спадкоємна принцеса одного з родоначальних кланів Альянсу. Руна на Вашій руці доказ того. Залишити свій притулок, прибути без супроводу і попередження, напрочуд ризиковано. Виходить причина, з якої Ви зараз тут, досить вагома.

      - Так... Моїй сестрі, Хінарі, відомо про цей візит. Вважаю, вона вже чекає в резиденції правителя.

      - Принцеса Хінара Шин, доводиться Вам сестрою?

Дівчина широко посміхнулася, розуміючи причину подиву Хатаке.

      - Моя рідна мати була з клану Шин і доводилася тіткою Хінарі, - дівчина відвела погляд убік, ніби вивчаючи місцевість. - Це мій другий візит до Столиці, - задумливо протягнула.

     Ашура за своєю природою був небагатослівний. Залишок шляху він мовчав. Його пам'ять відтворювала всю інформацію про клан Као, яка була відома по закінченню Третьої війни Альянсів. Власне, інформації було не так і багато, навіть з огляду на той факт, що Хатаке, як один з радників, мав доступ до секретних сувоїв.

      - Ми на місці, - слідопит відчинив перед дівчиною масивні двері.

    У невеликому приміщенні, віддалено нагадуючому маленьку бібліотеку, вже зібралися принцеса Хінара Шин, головний стратег Акім з клану Нарімо та на чільному місці Верховний правитель Дайде Азумі.

      - Вітаю Альянс Семи Архикланів! - Као схилилася в глибокому поклоні і завмерла в очікуванні відповіді.

      - Нейлін, раді вітати тебе! - Хінара обійняла сестру, змушуючи її вирівнятися.

      - Вітаю, принцеса Као! - звернувся правитель.

Стратег кивнув головою на знак вітання, вираз його обличчя відображав стурбованість раннім візитом.

      - Я прийшла просити про допомогу ... - Нейлін замовкла, не впевнена чи можна говорити в присутності інших.

      - Тут зібралися найдостойніші, ти можеш сміливо розповісти про те, що тебе турбує, - доброзичливо мовив Дайде. - Твоя дочка в безпеці?

      - Виникли непередбачені обставини. Я більше не в змозі захищати її самостійно.

      - Альянс готовий надати тобі будь-яку необхідну допомогу, - продовжив Нарімо. - На скільки мені відомо Тінаре скоро виповниться сім років, час пробудження. Отриманий дар вирішить не тільки долю твого клану…

     - Я молю богів, щоб темний дар її батька оминув Тінаре. Однак, якщо це трапиться, ми повернемося в землі, що належать Као. В країні Вогнянних Вулканів, в повній ізоляції, під моїм наглядом, вона нікому не зможе заподіяти шкоди. До того ж, після загибелі нашого клану, там нікого немає, навіть випадкові подорожні обходять стороною цю небезпечну ділянку. Можливо, з часом, моя сестра, - вона з надією подивилася на Хінару, - знайде спосіб запечатати проклятий дар. Однак, зараз потрібно думати про інше. Моя легенда більше не життєздатна. Імператор країни Вітрів, хоче взяти мене до себе в палац. Там я не зможу зберегти в таємниці ким є насправді.Гадаю, він уже щось знає або здогадується, і саме цим викликана його наполеглива цікавість.

     - Ти дуже вродлива, Нейлін. Це теж може бути причиною ... -  вголос міркував Акім.

     - У будь-якому випадку, імператор більше не вірить в те, що я чекаю зниклого без вісті під час Третьої війни Альянсів, чоловіка. Я не зможу під час пробудження, захистити Тінаре від мисливців і одночасно від людей імператора. Мені потрібна допомога Альянсу Семи Архикланів. Також прошу, в разі, якщо проклятий дар омине мою дочку, після пробудження дозволити нам повернутися до Столиці, а Тінаре відвідувати школу шинобі. Натомість, клянусь захищати це місто до останньої краплі крові і покірно виконувати всі накази Верховного правителя, - принцеса опустилася на одне коліно, притулила кулак до серця і низько схилила голову в очікуванні відповіді.