Оgolena

Епізод другий

Це навіть не розгубленість, це втрата усіх орієнтирів. Ніби тебе посадили на американські гірки без твоєї на те згоди. Це навіть не втома, це усвідомлення, що сил більше не залишилось. Але ми володіємо дивовижною здатністю знаходити світло навіть у суцільній темряві.

Я хочу довгу сукню в колір сонця,
Я хочу полетіти наче птах
І змучена душа бажає свята,
Попри пекучі сльози на очах.

Я мрію про той день, коли забуду.
Забуду все неначе жах нічний.
Я вірю, ні я знаю, що щаслива буду.
Мене оберігає ангел мій.

Так відчувається надія.

Olga Zharikova

Подобається

#767 в Різне
#136 в Поезія

У тексті є: кохання складні стосунки зустріч, кохання біль зрада фатум минуле, кохання _пристрасть_вибір

Відредаговано: 13.02.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись