Неонова

Avenue Amsterdam

...подивися — заходить сонце, між нагрітих самотніх дахів,

Розтікається солодом кави на губах які ти так хотів.

Пробивається поміж скла, на зіпрілі засохлі квіти.

І з наступним ковтком повітря тобі знову захочеться жити.

Щоб вдихнути на повні легені, це минуле яке проклинав.

У якому в твоєму серці лиш єдину її тримав.

А тепер — знову віє осінь. І ти знову без неї, сам.

Тільки чуєш ту мить на зап'ясті — Avenue des parfumes — Amsterdam.

Подобається

#628 в Різне
#85 в Поезія

Відредаговано: 16.07.2025