Розділ 3.3.

Щойно я увійшла до кімнати, то одразу побачила стос книжок на столі. Їх виявилося не так багато, але всі вони були різного кольору та товщини. Наблизившись, я розглянула верхню, яка рясніла темно-синьою обкладинкою зі срібною міткою у верхньому правому кутку.
Назва теж виявилася говіркою: «Основи етикету придворних дам. Правила поведінки при палаці імператора». Так, саме те, що мені потрібне. Здається, хтось мені дуже тонко натякав, що треба було б повчитися, перш ніж мене пустять «у люди». Відклала книгу убік, за нею також йшла книга зі срібною міткою «Дракони: Рід. Клан. Сімейство». А це вже цікаво. Невже вони справді крилаті й лускаті? Хоча, я не бачила ще нікого в образі рептилії, але мені дуже хотілося подивитися, і можливо навіть доторкнутися. Я аж заплющила очі, уявляючи, як гладжу смарагдову луску імператора.
Схоже, я почервоніла, коли мої мрії пішли далі за дозволене в нормальному суспільстві. Так, а я прямо-таки збоченка. Добре, що мої думки ніхто не читає, от здивувалися б. Якщо чесно, то я й сама була в шоці.
За читанням я провела весь день, перериваючись лише на обід та вечерю, які мені приносила мовчазна Міла. Я почерпнула багато нового про життя драконів. А ще я встигла надивитись на картинки із зображенням ящерів. Гарні, зараза, і не менш підступні. Я вивчала класифікацію драконів зародами та опис найбільш властивих їм рис характеру. І вгадайте, які переважали у кожного рода? Це, зрозуміло, сила, мудрість, гострий розум і звичайно ж хитрість. Так, куди ж без неї.

І ще, виявляється, я від початку була близька до істини: Іларій відносився до роду Смарагдових драконів, які були сильні як фізично, так і магічно. Найобдарованіший рід. Величезна сила, яка стала для них не лише даром, а ще й прокляттям.
А ось тут найцікавіше. Смарагдовий дракон міг отримати потомство тільки від зеленоокої жінки, і чим сильніший сам дракон, тим яскравіший колір його очей, а, отже, і обраниця повинна мати чистий і яскравий смарагдовий колір очей. І перевірити відповідність майбутньої матері драконячих діток можна вгадайте як? Звісно ж, через поцілунок.
Якщо після нього очі обох починають світитися яскравіше, то пара сумісна і можуть, так би мовити, приступати до зачаття дракончиків. Отже, що ми маємо? Я зеленоока, і з драконом ми цілувалися.А ще після цього я помітила, як засвітилися очі імператора. Але що з моїми? Адже, якщо врахувати вимовлену ним фразу, то й мої набули характерного яскравого кольору. Дідько. Виходить я потенційна «несушка»? І що мені з усім цим робити?
Ні, я планувала з часом вийти заміж і народити дітей. Та й Смарагдик мені подобався. Але виходить його інтерес до мене продиктований не стільки його почуттями, скільки здатністю стати батьком. Чи почуттів як таких і зовсім нема? Здається, я заплуталася.
Як зрозуміти, що робити далі? І навіщо він так відкрито надав цю інформацію? Хотів бути чесним, але не знав, як сказати це в очі? Чи не думав, що я надто вже вчитуватимуся, сподіваючись, що пройдуся по поверхнім знанням про роди і клани драконів?
Загубилася я, причому остаточно. Потрібно обміркувати отриману інформацію та опрацювати свою лінію поведінки. А ось говорити про свої знання поки що не варто.
Сховавши книгу в стосі, я почала вивчати етикет. І ось тут на мене чекало цілковите фіаско: я не розуміла навіть найпростіших дрібниць. Все було так хитромудро і заплутано описано, що моя голова просто почала закипати. Мені терміново потрібна була чиясь допомога. Але як про неї попросити, а головне — кого?
Відповідь прийшла несподівано з боку дверей, у які постукали, і після мого дозволу до кімнати зайшов Ельдар. Я спробувала видавити із себе посмішку, але вийшло так собі. Все ж цей чоловік викликав у мені якийсь первинний страх. А його темні очі сяяли, наче два глибокі провали. Я проковтнула слину і все ж таки зважилася на розмову:

- Я тут зайнялася вивченням етикету, - кивок у відповідь. - І зовсім заплуталася, - знову кивок. Він може хоч щось сказати для різноманітності? - Чи не могли б ви мені допомогти?
І ось тут він задумався: я бачила, як хмурилися брови радника, як він став барабанити пальцями по кришці столу, після чого все ж таки зважився:

- Добре, я вам допоможу. З завтрашнього дня я можу приділяти по годині вранці та ввечері. Вранці ми розбиратимемо одну з глав, а ввечері я перевірю як ви зрозуміли наш урок. Вас влаштовує? - І глянув на мене так, ніби від цього залежало як мінімум моє життя.

Тепер кивати довелося мені, бо я не могла сказати жодного слова. Після моєї згоди чоловік дивно зітхнув і, здається, в його темних очах заблищали іскри. Ось тільки розгледіти їх мені не вдалося, оскільки мій співрозмовник одразу ж приклав долоні до обличчя, а щойно він опустив їх, то глянув на мене тим самим похмурим поглядом чорних очей. Після цього Ельдар розвернувся і попрямував до дверей.

- Дякую, - встигла прошепотіти у відповідь перш, ніж двері зачинилися.