(не)чесність

(не)Чесність

Вторгнення почалося не з тіні, що накрила Мангеттен, і не з таємничого звуку, від якого йде мороз поза шкірою в глядача в iMax, а з системного сповіщення, що надійшло одночасно на вісім мільярдів пристроїв, включно з трьома з половиною мільйонами кардіостимуляторів, що згодом дало юристам обох півкуль привід для колективного позову, який так і не був поданий з огляду на припинення діяльності відповідача у відомому людству правовому полі.

Текст був зверстаний моноширинним шрифтом на світло-сірому тлі й мав ту особливу, ні до чого не зобов'язливу чемність, з якою банк повідомляє клієнтові, що умови обслуговування змінилися, а подальше користування карткою означає згоду.

=====================================================

ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ВІДЧУЖЕННЯ СИРОВИННОГО АКТИВУ Універсальна угода про використання надр і біомаси, п. 404

=====================================================

Адресат: розумна вуглецева форма (клас: примітивний).

Мета прибуття: вилучення ресурсів планети в повному обсязі.

Підстава: наявність ресурсів.

ГРАФІК: День 1 Північна і Південна Америка

День 2 Євразія, західний сектор

День 3 Євразія, східний сектор, і Близький Схід

День 4 Африка

День 5 Австралія та Океанія День

6 Енергетична інфраструктура подвійного призначення

День 7 Висадка.

Спротив карається анігіляцією.

Вогонь ведеться виключно по військових об'єктах.

Координати цілей першого дня (WGS-84) додаються: 14 880 позицій. Переміщення техніки не змінить результату, ми її бачимо. Перемовини виключені, позаяк ми справді маємо намір вас завоювати. =====================================================

Сім днів. Той, хто це помітив, змовчав, бо помітити таке й сказати вголос — означає виявити поганий смак, а поганий смак у двадцять першому столітті був єдиним гріхом, за який ще й карали не лише цілком реальним строком, а й колективним кенселінгом.

Повідомлення було перекладене всіма живими мовами Землі, одинадцятьма мертвими, включно з шумерською, і однією штучною — створеною в сімдесяті комісією ООН спеціально для встановлення контакту з позаземним розумом і забутою через півроку після створення, позаяк фінансування не продовжили. Прибульці, судячи з усього, поставилися до цієї мови з пошаною, якої вона не зазнала від власних авторів, і переклали нею весь документ, включно з координатами. Це був єдиний випадок за всю історію проєкту, коли нею хтось скористався.

Доктор філософії Маркус Радек тієї миті дописував підсумкову записку для каліфорнійського фонду «Ноо-Динамікс» і не дивився ні в небо, ні в новини, бо людина, яка три роки вивчала механізми формування суспільної уваги, зазвичай уникає цієї уваги так само гидливо, як хірург уникає їсти свинячі субпродукти.

До одинадцяти років його звали Максим. Потім батьки, обоє інженери, сіли в літак із двома валізами й довідкою про визнання диплома, яка, як з'ясувалося в Бостоні, визнавалася приблизно так само, як визнається гороскоп, і Максим став Маркусом — не за рішенням суду, а за природним зношенням, яким тупиться олівець. До сорока трьох він був американцем такою повною й остаточною мірою, якою ним не буває жоден чоловік, народжений в Огайо: він голосував, платив податки, дратувався на систему охорони здоров'я і вмів відчувати ніяковість з приводу, про який ще двадцять років тому ніхто не знав, що з нього належить ніяковіти.

Російська при цьому нікуди не поділася. Вона лежала в ньому, як лежить у підвалі старого дому забута скринька з інструментом: нагору піднімають рідко, але коли одного разу треба зірвати примерзлий болт, з'ясовується, що ключ на сімнадцять є тільки там, іншого нема.

Дослідження, за яке платив фонд, називалося «Семіотичний канібалізм і реплікатори третього порядку: генерація надлишкових смислів як механізм утилізації екзистенційного жаху». Назву вигадав не Маркус — назву вигадав ґрант-менеджер, і це була найкраща ілюстрація до змісту роботи, яку лише можна уявити.

Суть же, очищена від латинізмів і складнопідрядних речень, у яких кожне слово окремо гранично зрозуміле, а разом зрозуміти неможливо, зводилася до такого. Людина давно не живе в реальності. Вона живе в поживному бульйоні з самокопійних інформаційних одиниць, які Докінз називав мемами, а Маркус про себе — паразитами, і паразити ці конкурують між собою не за істинність, а за швидкість розмноження, достеменно як віруси грипу конкурують не за те, хто корисніший легеням, а за те, хто швидше дістанеться сусіднього носа. Правда в цьому змаганні була приречена від початку, бо правді треба перевірятися, застерігатися, посилатися на джерело й визнавати межі застосовності, а брехні не треба нічого: вона народжується вже готовою, гарною і з промокодом.

Найцікавіше в дослідженні було те, чого у звіті не написали.

За півроку до того Маркус задля перевірки однієї гіпотези прогнав крізь мовну модель фонду сорок тисяч заголовків і попросив розмітити, де твердження перевірне, а де ні. Модель розмітила. Цілком спокійно, без пафосу, без реверансів у бік постачальників реклами, без жодної ознаки того, що у філософії зветься соціальною відповідальністю, а людською мовою — страхом. Вона повідомила, що вісімдесят один відсоток проаналізованого матеріалу не містить перевірних тверджень узагалі, і запропонувала уточнити запит.

Маркус тоді просидів над цим години півтори й зрозумів просту річ, якої потім не зміг нікому пояснити, бо щоразу, коли він починав пояснювати, співрозмовник кивав і переводив розмову.

Машина не збрехала, не тому, що була чесною. А тому, що ніхто не оплатив зворотного. Брехня не є властивістю розуму. Брехня є платною послугою, і коштує вона грошей, а машина грошей не просила, і їй тому не було чого захищати.

З чого неминуче випливало, що чесність — це не чеснота, а всього лише відсутність замовника.

Він записав це в блокнот, поставив поруч три знаки оклику, чого не робив зі студентських літ, і сховав блокнот у шухляду, бо друкувати таке було не можна: фонд, що оплатив дослідження, торгував якраз тим, що робить брехню дешевшою.