Розділ 19

Еміль

— Що тебе конкретно напружило? — Поки Варя його не бачить, Ян може собі дозволити пограти жовнами та різонути сталевим поглядом немов бритвою.

— Три з половиною роки тому Северин Бігус переказав її сестрі солідну суму. А ще Стелла має сина і моя буйна фантазія малює страшні картинки. А раптом батько її малюка цей плішивий борів? У свідоцтві про народження можна і якогось лівого чувака вказати, Бігус і не такі справи обтяпував. Дідько, мене вже ніщо не здивує, але ще багато чого може засмутити, — роздратовано пирхаючи, запускаю п'ятірню у волосся, ще один доказ, що я нервую.

Все було б набагато простіше, якби це була не Стелла. Сьогодні ця дівчина переступила дозволену межу і зайшла на мою особисту територію, яка взагалі-то суворо охороняється. Я свідомо дозволив їй стати мені трохи ближчою, тому що ця фіфа сколихнула в мені давно забуті емоції, я потягнувся за цими відчуттями і відверто кайфанув. Мені подобається наше бурхливе протистояння, наші словесні пікіровки та поєдинки поглядами, подобається дражнити її, роздягати до гола і давати волю своїм хтивим бажанням, бо їй теж це подобається. І тут раптом я дізнаюся про таке! Звісно, нерви можуть збоїти!

— Як тільки це стало для тебе особистим — раптом з'явилися надумані припущення і занадто креативна уява почала малювати страшні картинки? — хмикнувши, Стоян розслаблює плечі, бо повертається його ненаглядна пташка. — Давай не будемо заздалегідь вищипувати волосся на дупі. Ти розберешся. Втім, як завжди. А тепер послухай, що розповість Варя про свою двоюрідну сестру. Вона тобі все записала своїм красивим рівним почерком, — обіймаючи однією рукою дружину, тісніше притискає її до себе і «облизує» свій скарб очима. Ніколи б не подумав, що Стоян Ковач може закохатися до стану «мліє, тліє і балдіє», якби не бачив це на власні очі.

— Ваша ідилія з одного боку мене надихає, а з іншого — нервує, — бурчу та зітхаю. — Занадто солодко, уті-путі, мімімішність зашкалює і не знаєш до чого причепитися. Але я знайду. Де нерв, натягнутий канатом, і буря пристрасті, яка дихає на повні груди? Ви надто правильні, а це ненормально!

— Арес все ж таки зализав тебе до істерики, — сміється Варвара. — Наші солодкі уті-путі нас цілком влаштовують. Я права? — Стає серйозною і кидає швидкий неспокійний погляд на Яна, в той час як він вже свердлить мене з претензією типу: «йолопе, думай, що кажеш».

— Звичайно, сонечко, ти права. У нас медовий місяць, щоправда без весільної подорожі, але ми потім надолужимо втрачене. Тож наша мімімішність і має зашкалювати. Це просто дехто на нервах мече ікру. Коли Варя натягуватиме мені нерви канатами я обов'язково попрошу в тебе поради, мій ексцентричний брате Еміль, — Стоян занадто оберігає свою дівчинку, плекає. Не дай боже засмутити Варю. Воно й зрозуміло після всього, що їй довелося пережити. Їм обом за великим рахунком. Недолюбленим потрібні порції кохання якомога більші, ось вони й не стримуються, вчаться любити і у них круто виходить. Це не кожному дано і не всім вистачає сміливості відкритись та довіритися.

Уточнивши інформацію про зниклу кузину Ганнусю, ввічливо прощаюся, залишаючи тиху гавань до одуру закоханих, навіть чай пити не став. Мені б зараз замість чаю щось міцніше.

Мене плющить і накриває бажанням негайно розібратися зі Стеллою. Пофіг, що вже пізно. Хочу бачити її очі… чути її голос. Щоб зрозуміти бреше людина чи каже правду, мені багато не потрібно. Після того, як життя майже мене зламало — я навчився відчувати людей нутром. Тому стрибаю в тачку — і прямісінько до неї.

…Нервує, зітхає, совається на сидінні. Перед тим, як вимовити деякі слова, робить паузи. Не тому, що вигадує історію на ходу, а тому, що їй боляче витягувати із себе ці спогади. Бігус сволота стільком людям напаскудив, стільки горя на його совісті.

Кожною своєю мембраною відчуваю, що Стелла не бреше. І як останній ідіот відчуваю невимовне полегшення, хоча дівчина щойно розповіла мені про зламане життя, про своє горе, яке по-справжньому ще її не відпустило. А ще мене дико бентежить питання і я поставив його собі вже тричі. Чому я так боявся розчаруватися? Адже я не збирався крутити з нею роман. Люди часто мене розчаровували, тож мені не звикати. То чому для мене так важливо, щоб Стелла була зі мною чесна та відверта? Ні, ну не міг же я ось так необережно... Та ну...

А якщо навіть і захопився нею — то це швидко відпустить!

— Зі мною чому вирішила замутити? Бо з Яном не вийшло? Хотілося отримати доступ до інформації «для своїх»? — На її питання про звільнення я видаю їй порцію своїх питань і дуже сподіваюся побачити правильну реакцію. Якщо почне виправдовуватись — заробить від мене великий мінус, якщо психане — я остаточно заспокоюся.

— Тому що я дурепа чомусь вирішила, що ти офігенний мужик! Здавалося, що в твоїх міцних обіймах мені знову захочеться жити далі та тріпотіти від задоволення, забувши хоч на якийсь час все те, що мені довелося пережити. Бо таких, як ти, я ще не зустрічала. Але мені це лише здалося! І я не намагалася фліртувати з Яном, хоч як чоловік він мені дуже подобався. З такою зовнішністю, успішністю та благородними замашками Ян завжди буде магнітом для жінок. А ти… ти… — таке відчуття, що їй хочеться вчепитися мені в мордяку.

— Продовжуй, чого забулькала? Люблю, коли дівчата з такими психами випльовують компліменти мені в обличчя.

— А знаєш що? Можеш не відповідати! Я сама звільнюся! — намагається вискочити з машини. — Відчини дверцята! Тобі це здається смішним? — нервово смикає ручку, пирхає як дика кішка.

— Стелло, вийти можна тільки через мої двері, — хмикаючи, насолоджуюся її імпульсивністю. На таких емоціях її по ходу мало що зупинить, намагається перелізти через мене і в якусь мить… завмирає. Тому що я згрібаю її своїми лапами, втискаю в себе, зминаю її губи, вимагаючи свого поцілунку, заведений до чортиків. Цілую жадібно, перекриваючи їй доступ кисню і по-хазяйськи впиваюся пальцями в м'які жіночі стегна. Через кілька хвилин починає вириватися і чим більше вона чинить опір — тим сильніше ми обидва збуджуємося, бо іскра вже знову розпалила пожежу між нами. Ненароком натискає на клаксон і гуде на весь двір, лякається і застигає, важко дихаючи.