Розділ 8

Незважаючи на всі вмовляння та застереження Еміля, стрибаю в таксі з твердим наміром побачити Яна, обійняти його, навіть без слів дати йому відчути, наскільки він для мене важливий. Я не засну, знаючи, що він десь там… кидається в різні боки, розбиваючи руки в кров і звинувачувати себе.

Залишившись з близнюками, Еміль, напевно, попередив брата, що йому не вдалося мене втримати. Якщо чесно, Еміль не дуже й старався. Можливо, у глибині душі погодившись зі мною, що поряд зі мною Ян опанує себе набагато швидше. У мене немає бажання побачити те відео і ніколи… ніколи не виникне. Ян теж не мав дивитися, те лайно треба видалити назавжди. Шкода… що тепер з пам'яті не зітреш.

Мій янгол лишив двері для мене відчиненими... Ареса ніде не видно. Світло у будинку не горить. Сам Ян сидить у вітальні на дивані, перед ним на столику навіть не розпочата пляшка спиртного та порожня склянка. Здається, він хотів напитися, а потім передумав.

— Ти не радий мене бачити? — Підходжу трохи ближче, а в самої і голос, і руки капець як тремтять.

— Я завжди радий тебе бачити, Варю, — відповідає здавлено, змучено. — Але тобі навряд чи сподобається бачити мене… таким.

— Яким таким?

— Осатанілим та розчавленим водночас, — видихає, а я, подолавши відстань між нами в кілька кроків, опиняюся в нього на колінах. Впевнено забираюсь і сідаю лицем до нього, обхопивши його голову своїми долонями. Хочу, щоб він дивився на мене, відчував, чув. Осміліла. Закохана до одуру дівчина ще й не на таке здатна. — Нещодавно ти мені сказав, що я даремно повірила словам того мерзотника, що забагато для нього честі приймати його слова близько до серця. А тепер ти й сам попався. Він саме цього й домагався — розчавити тебе. Невже ти йому це дозволиш, мій янголе? …Так, він грубо і підло вкрав частину мене, поки я була непритомна, знаючи, що я ніколи не належатиму йому з власної волі. І він за це вже покараний. Хіба ж ні? Ренат вже тоді відчував, що я хочу бути з тобою і скаженів через це. А ми все одно разом. Незважаючи ні на що закохані. Господи, як же я збожеволію від твого запаху, голосу, дотиків… поглядів. Я зациклена на тобі, Стояне. Тому що ти для мене перший та єдиний чоловік. Бажаний чоловік. Чоловік, якого я готова обожнювати і дякувати за тебе цьому Всесвіту. Тебе вибрало моє серце в ту саму мить, як тільки я тебе побачила. Я знаю, що ти станеш любов'ю всього мого життя. І ніякі Бігуси не заберуть у мене бажання бути щасливою саме з тобою, — коротко цілую його в губи. Потім беру його розбиту руку, підношу до своїх губ і цілую кожну закривавлену кісточку. Ян здригається, з шумом втягує повітря і тихо стогне. Чомусь здається, що не від болю.

— Варя…

Але я не даю йому договорити, не хочу більше розмов. Цілую в губи, з натиском поглиблюю поцілунок, пещу язиком, задихаюся від пристрасті разом з Яном. Мені подобається моя ініціатива, я від себе навіть не очікувала такої розкутості. І Ян відповідає моїм поцілункам, ох... як же він відповідає, насолоджуючись кожним дотиком. Аби дати перепочити йому та собі — цілую його в шию. І Ян захлинається красномовним стогоном.

— Пташко, мені дуже складно стримуватися…

— А ти й не стримуйся більше, коханий. Я забираю свої слова назад. Хочу бути з тобою. Сьогодні. …І завжди, — бурмочу, стягуючи з нього футболку. І тепер вже я задихаюся від задоволення, а серце пропускає удар, коли мої долоні ковзають його оголеною шкірою. Такий гарячий, такий… мій. Тепер я це відчуваю повною мірою. Що він мій, а я його. Зупинитись ми вже не зможемо. Та й навіщо. Сьогодні його та мої думки мають бути зайняті не тим відео, а нами і тим, що нас пов'язує. Хочу заповнити Яна собою і повністю заповнитися ним.

Одним рухом стягує з мене светр, але не поспішає знімати ліфчик. Повільно спускає одну бретельку і ніжно цілує плече, потім друге…

І ось коли я вже до поясу роздягнена і майже не дихаю від захоплення, губи Яна палко розсипають по мені сліди задоволення, припечатуючи їх до моєї шкіри, до моїх грудей. А я й не знала, що поцілунки бувають такими різними. Вони розбудили незнайому мені раніше пожадливість, горю-палаю і хочу більшого… Хочу його!

— Кохаю тебе, — шепочу, жадібно облизуючи губи і притискаючись до оголеного торса Яна. Він підхоплює мене на руки, наче я пушинка і несе до спальні. Де першим знімає із себе абсолютно все.

— Який ти гарний, — вражено видихаю, мене зачаровує навіть його збудженість. Точніше, зараз вона приваблює мене найбільше. Мій янгол і правда виліплений ідеально.

— Подобається те, що ти зі мною зробила? …Варя, я зараз збожеволію. Ти навіть не уявляєш, чого мені варто не поспішати. Я так тебе хочу, — позбавляє мене від решти одягу обережно і знову дарує мені незвичні відчуття неймовірного захоплення, цілуючи мій живіт та стегна. Тремчу в нетерпінні під його вмілими руками і язиком, тягну його на себе, щоб Ян полегшив мої солодкі муки.

І це нарешті трапилося…

Я дійсно не уявляла наскільки ж це приголомшливо — відчувати його всередині себе, бачити при цьому його очі, пульсувати разом із ним і посилати в космос вібрацію нашого почуття. Я не знала, що від першого оргазму можна померти, воскреснути, обійняти всесвіт і полюбити мого чоловіка ще сильніше. Мої почуття за тією гранню, куди дістаються лише найсміливіші, лише щирі та відчайдушні.

— Сьогодні я стала повноцінною жінкою, бо ти подарував мені це задоволення, — шепочу, стираючи подушечкою пальця сльозинку з його щоки. Цей момент… він надто чуттєвий для нас обох.

— Ти моє щастя, Варя. Чуєш? Ти смак мого життя і все, що пов'язано з тобою, — Ян лягає поряд і притискає мене до себе, закутуючи у свої обійми. — Кохаю. Навіть не здогадувався, що можу так кохати.

— Тобі було зі мною добре? Це був… якісний секс чи… — мені важливо знати, і я хочу почути чесну відповідь.

— Вона ще питає. Це було по-справжньому, це вперше було з коханою дівчиною, це було набагато більше, ніж добре, пташко. І це незабаром повториться знову. А тобі? Я був обережний? — бурмотить, цілує і навіть не здогадується, наскільки саме зараз я щаслива. І це навіть лякає. Боюся сама собі наврочити.