ПОЧАТОК ЕКСПЕДИЦІЇ

Борт дослідницького судна "Аргонавт" тихо погойдувався на хвилях Атлантичного океану. Екіпаж був в очікуванні. На горизонті вже кілька годин не було видно нічого, окрім безмежного синього простору. Але їхня мета була зрозумілою — вивчення загадкового феномену, відомого усьому світу як Бермудський трикутник.

Команда складалася з найкращих вчених та інженерів, зібраних з усього світу. Очолював експедицію професор Марк Рендалл, досвідчений океанограф, який присвятив своє життя вивченню морських глибин. Саме він наполягав на тому, щоб відновити дослідження у зоні, де багато хто вже давно відмовився шукати відповіді.

На борту також перебував Джонатан Фрост, у минулому один з провідних археологів, а тепер людина, яка шукала спокуту за свої минулі помилки. Для нього ця експедиція була не просто черговим науковим дослідженням, а й можливістю завершити те, що він не встиг зробити раніше. Хоча його офіційна мета полягала у пошуку слідів стародавніх цивілізацій, він знав, що з цими стінами океану ховається щось більше.

Мета експедиції була амбітною: дослідити аномалії, що виникають у Бермудському трикутнику, і спробувати з'ясувати, що саме спричинило зникнення безлічі суден і літаків за останні століття. Їх основне обладнання включало нові гідролокатори, здатні проникати на великі глибини, підводні дрони та спеціальне обладнання для аналізу магнітних та гравітаційних аномалій.

Весь світ стежив за їхньою експедицією із завмиранням серця. Адже кожне нове дослідження у цій зоні завжди було пов'язане з небезпекою. Однак цього разу вони були готові до всього. Принаймні так вони думали.

Але ніхто з них не міг передбачити, що на них чекає. Коли судно " Аргонавт " увійшло район Бермудського трикутника, спочатку все йшло за планом. Прилади фіксували слабкі магнітні коливання, звичайні цієї області, а команда спокійно займалася своїми справами. Але третього дня ситуація різко змінилася.

Спочатку це було ледь помітно: легкі завади у зв'язку, збої у роботі деяких приладів. Команда списувала це на стандартні атмосферні явища. Але потім проблеми почали наростати. Прилади, які вони покладалися, почали показувати суперечливі дані. Зв'язок із зовнішнім світом став нестабільним, а потім і зовсім перервався.

Команда намагалася зберегти спокій, але напруга зростала. Джонатан, стоячи на капітанському містку, дивився в обрій і відчував, як серце стискається від тривожного передчуття. Цей момент нагадував йому про ту експедицію, де він втратив свою наречену. Той-таки холодний вітер, ті ж дивні відчуття. Але тепер він не збирався відступати.

На четвертий день дослідження сталося щось дивне. Несподівано туман огорнув судно з усіх боків. Це був не звичайний морський туман — він був щільним, майже відчутним, наче перешкода, що розділяла їх та решта світу. Усі прилади відмовили остаточно. Судно опинилося у повній ізоляції.

Капітан спробував вивести "Аргонавт" із туманного кільця, але безуспішно. Вони рухалися, але нікуди не наближалися. Океан довкола них ніби змінився, став тихим і безмежним. Здавалося, що час сповільнився.

Все, що відбувається, не піддавалося логічному поясненню. Джонатан відчув, як у нього наростає страх. Він знав, що вони підійшли до самої межі між реальністю та чимось іншим, незвіданим.

І коли команда вже була готова здатися та розпочати евакуацію, крізь туман почав проступати силует. Це було місто, що височіло над водою, його древні стіни вкриті інеєм та льодом. Дивний і водночас чарівний, він виглядав так, ніби був заморожений у часі.

Але найдивовижніше було те, що Джонатан бачив його. Уві сні. І жінку, що стоїть на скелі...

Експедиція перетворилася на справжню пригоду, яка затьмарила все, що вони могли собі уявити.

***

Джонатан Фрост стояв на палубі, вдивляючись у густий туман, що огортав "Аргонавт". Але його думки були далеко звідси, в іншому часі та місці, де його життя змінилося назавжди. Тієї експедиції, що забрала його щастя і залишила лише порожнечу в серці.

Три роки тому Джонатан був сповнений життя і надій. Він мав наречену — Емілі, світловолосу археологіню, з якою він планував провести залишок своїх днів. Вони разом вирушили до експедиції, щоб дослідити стародавні руїни в Південній Америці. Це мало бути їх останнім великим проектом перед весіллям. Але все обернулося трагедією.

Джонатан пам'ятав того фатального дня, ніби це було вчора. Злива хльостала по обличчю, коли вони разом із командою пробиралися через густі джунглі. Прилади почали показувати дивні енергетичні викиди, і Емілі запропонувала йти далі, незважаючи на попередження про можливу небезпеку. Вони проникли в занедбаний храм, де були приховані артефакти, якими займалися останні місяці.

Але раптово храм почав руйнуватися. Земля тремтіла під ногами, і стеля обвалилася. Джонатан намагався врятувати Емілі, але вона зникла в уламках. Усі пошуки виявилися марними. Він не міг пробачити собі, що не зумів її захистити. Ця втрата змінила його назавжди.

З того часу його переслідували дивні сни. Вночі він бачив жінку, що стоїть на краю крижаної скелі. Її постать була розпливчастою, але її очі — яскраво-сині, мов крижані озера, — врізалися в його пам'ять. Щоразу цей сон ставав все більш реальним, а її образ — все більш виразним. Вона не говорила жодного слова, але її погляд передавав щось важливе, ніби намагався застерегти його чи покликати.

Іноді уві сні її риси нагадували йому Емілі, але це було щось інше. Сон залишав його в сум'ятті та тривозі. Він не розумів, чому цей образ не дає йому спокою. Але одне було ясно: цей сон був пов'язаний із його минулим і, можливо, з майбутнім.

Джонатан ніколи не говорив про свої сна, навіть із близькими друзями. Це була його особиста таємниця, болюче нагадування про те, що він не зміг змінити. Але тепер, коли вони наближалися до невідомого, коли на горизонті виникло це дивне місто, він відчув, що всі його видіння та минуле починають переплітатися.

Туман навколо "Аргонавта" нагадав йому про ту ніч, коли він уперше побачив цей сон. Тоді він прокинувся у холодному поті, не розуміючи, що це означає. Але тепер він знав: весь цей час вела його сюди. І жінка з його снів реальна. Вона тут, у цьому крижаному місті, і вона знає щось, що може змінити його життя знову.