Можливо, це і є кохання?

Розділ 65. Стас.

Доки їхали до мого будинку (хоча зараз це вже варто називати нашим домом) майже нічого не промовив. Не тому що не мав чого сказати коханій.

Скоріше навпаки – думок виявилося забагато.

Постійно повертався до розмови із старшою сестрою Юлії. Дивно виходило: ще не так давно, я не був певен, що вона бодай колись зуміє прийняти мене як партнера Юлії.

Але сьогодні ця стильна жінка сама сказала, що я її гідний.

Валерія здивувала. Коли побачив у квартирі, то не чекав нічого хорошого. Думав, що почнеться допит, колючі зауваження, навіть спробує переконати сестру, то та робить помилку.

Натомість почув зовсім інше. Виявляться жінка змінила ставлення до мене і це дуже важливо.

Поглянув на Юлю, яка сиділа поруч, дивлячись у вікно маршрутки.

-  Знаєш, - промовив я, - досі не здатен до кінця повірити, що твоя сестра змінила думку щодо мене.

Юля повернула голову до мене.

-  Коли вже говорити щиро, то й я не очікувала. Думала, що тут варто чекати якогось підступу.

-  Враховуючи, якої думки вона була про мене раніше.

Дівчина знизала плечами:

-  Певне, до неї, нарешті, дійшло, що сперечатися зі мною немає сенсу.

-  І це схоже на тебе, кохана.

Юлія легенько штовхнула мене плечем:

-  Що ж ти хотів, милий? Я більше не дозволю їй вирішувати, як жити та з ким бути. Ніхто більше за мене не вирішуватиме.

На мить між нами западає тиша, потім задумливо кажу:

-  Тепер залишається тільки поговорити з моєю мамою.

Помітив, що Юля злегка напружилася. Взяв милу за руку, легенько стиснув.

-  Не варто хвилюватися.

-  Трошки є, - зізналася дівчина.

-  Мама буде тільки рада. Вона завжди бачила у ролі невістки виключно тебе.

Я справді у цьому не мав жодних сумнівів. Коли ми зустрічалися, ставилася до Юлії прекрасно. Відтоді як Юлія знову об’явилася у моєму житті, здається, тільки і чекала на цю мить.

Менше ніж за годину, ми приїхали до потрібної зупинки. Зайшовши у двір, побачили дещо, що змусило зупинитися.

-  Юля, поглянь.

-  Що?

Я показав рукою вперед на живописну картину.

Юля помітивши, також зупинилася, усмішка загнала на її вустах.

Біля ґанку, на тому місці, де сонячні промені виявилися найщедрішими, сидів Чеддер.

Поруч із ним сиділа Грація.

Тваринки сиділи дуже близько один до одного. Грація затишно притулилася до Чеддера, а той спокійно сидів, наче те, що відбувалося так і має бути.

-  Невже вона сама прибігла? - з подивом запитав я.

-  Схоже на те, - відказала Юля.

Ми підійшли ближче, але коти ніяк не відреагували. Тільки частку миті підняли на нас очі і знову поринули у спільний відпочинок.

-  Грація стала ще гарнішою, - промовила Юлія, - скоро у неї будуть кошенята.

-  Материнство робить жінку прекраснішою, - зауважив я.

Кохана скинула на мене очі, наче хотіла запитати «це був натяк»? В принципі, я не натякав, у нас з Юлею будуть діти у майбутньому.

-  Чи знає її хазяйка? - мимохіть поставив питання, - ще прибіжить на чергові розбірки.

-  Про це потім дізнаємося, - сказала Юлія, беручи мене під руку, - зараз у нас свої справи.

Не встиг відповісти, як з дому вийшла мама. Побачивши гостей, усміхнулася:

-  Ви приїхали. Я рада.

-  Мамо, - промовив я, киваючи на котів, - що тут відбувається?

Мама тихо засміялася і промовила:

-  Грація прибігла до Чеддера. Сама.

-  Невже сама?

-  Ніхто її не кликав. Але цій красуні і не потрібне запрошення. Прийшла, бо схотіла.

Юлія присіла біля котячого сімейства.

-  Вони так мило сидять.

-  Вже досить давно, - відказала мама.

Наче зрозумівши нашу розмову, Грація тісніше притулилася до Чеддера.

Мама, схилившись, погладила Грацію по спинці, на що та задоволено замуркотіла.

-  Кошенят залишилося чекати не так довго. Її хазяйка водила до ветеринара, лікар сказав, що все в порядку. Народяться здоровими та міцними.

-  Вони так милі, - вихопилося в Юлі.

Зараз я почувався неймовірно щасливим. Поруч знаходилася жінка, яку я безмежно кохаю, муркотіли двоє котів, які знайшли одне одного.

Вдома на нас чекала мама, яка ще повинна почути дуже важливу новину.

-  Знаєш, Юле, - кажу, притискаючи до себе кохану дівчину, - ці двоє просто знайшли одне одного. Не ставили зайвих питань і не дозволили нікому їх розлучити. Сидять собі поруч і не приховують власного щастя. Чеддер та Грація здатні послужити нам гарним прикладом.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше