Розділ 10. Слухай серце, красунчику!

Наступного ранку о 08:55 я вже стирчу в центрі порожньої танцювальної зали. Ну, а шо… не терпиться дівчині подолати ще одне випробування. Мандраж не дає всидіти на місці, тому й примчала завчасно, бо треба налаштуватися.

На мені обтягуючі чорні лосини та коротка майка-топ, волосся заплела в косу, щоб в очі не лізло, на ногах зручне взуття.

План наче простий: прийти, відтанцювати з ним пару базових рухів, вставити кілька шпичок щодо його складної хореографії та піти собі з високо піднятою головою.

Але… Арман на паркеті — це зовсім інша та незбагненна стихія. Колись я дійсно мало не щодня бігала дивитися як вони танцюють і безнадійно закохалася на одній з таких репетицій.

Його бездоганне тіло рухається так, наче це він створює музику під яку танцює. Кожен його м’яз співає, кожен рух створює магнетичну хвилю, що зачаровує та відбирає дар мови. Хочеться залипнути і дивитися на це вічно. Мені завжди було складно відірвати від нього погляд, а ще я щиро заздрила його партнеркам.

Ні… насправді я їх ненавиділа через ревнощі.

Рівно о дев'ятій, секунда в секунду, у чорних тренувальних штанях і без майки до зали заходить… Арман.

О, май гад! Який же він гарний зараза! Він мені подобається дуже-дуже сильно, але я проти, аби мені розбили серце, я цього не переживу. Тож… шансів бути разом у нас не так вже й багато.

Кучеряве волосся розпатлане, на шиї висить рушник. Киває, побачивши мене, мовчки підходить до колонки й вмикає повільну, важку, басовиту мелодію з нотками іспанської гітари.

А що це в мого балеруна за настрій такий? Невиспаний чи навмисне мене інтригує своєю загадковою меланхолічністю?

— Ніяких розмов, Колючко, — повертається до мене, наче почувши мої думки.

Красиве обличчя збіса серйозне, зосереджене. Поки він до мене йшов своєю впевненою плавною ходою — я трохи розгубила свою впевненість та й зухвалі шпички аж ніяк не відповідають моменту, надто грубі, без сенсу. Коли ти бачиш хлопця, з яким пов’язані усі твої сни — хочеться просто дивитися та відчувати його.

— Мені потрібна партнерка, яка відчуває кожен мій рух та дихає зі мною в унісон. Зою, довірся мені. Добре?

— Я тобі не...

Не дозволяє мені договорити, випередивши мій протест, Арман одним різким, але нереально м'яким рухом притягує мене до себе, охопивши рукою мою талію. Мої груди врізаються в його гарячий, оголений торс. Охаю від несподіванки, спираючись долонями на його плечі. Трясця, його м'язи під моїми пальцями наче кам’яні, але я ж бачила, на які дивовижні, пластичні рухи вони здатні!

Ще й Мілана, подзвонивши мені зранку, вставила свої п’ять копійок. Каже: «Сонце, ти в курсі, що чим краще хлопець танцює — тим якісніше він займається коханням? Отже твій Арман певно справжній бог сексу!»

Деякі дівчата знають чи це правда, бо вони були у його ліжку. А я просто закохана в нього дурепа, яка намагається не дати цьому коханню остаточно взяти гору.

— Перше правило, Зою, — шепоче Арман, поклавши свою велику, гарячу долоню мені між лопатками, змушуючи випростати спину. — Дивись мені в очі. Не на ноги, не на руки. Тільки в очі.

Та я вже й так втопилася в твоїх очах, забуваючи як дихати!

Музика набрала обертів і Арман повів мене в танці.

Пружне тіло, професійні, відточені до ідеалу піруети, красиво, пристрасно…

Сказитися можна! Арман рухається з дикою грацією, прораховуючи кожен мій крок за частку секунди до того, як я його зроблю. Крутить мене навколо себе, залишаючи своїми чіпкими пальцями пекучі сліди на моїй шкірі. Торкається моїх стегон, шиї, живота. Притискає так міцно, що коли я намагаюся хапати ротом повітря — ледь не торкаюся його губ, які у такі моменти опиняються на небезпечній близькості від моїх. А коли Арман прогинає мене назад, надійно притримуючи однією рукою за поперек — я чітко відчуваю, що його серце калатає так само скажено, як і моє. Бачу по його очах, що він так само, як і я, вже втратив зв’язок із цією реальністю.

Не має більше таксистки Зої та танцюриста Армана — є лише шалене тяжіння, ритм, жар бажання та потреба рухатися в такт.

Під кінець зв'язки він різко підхоплює мене за стегна й піднімає у повітря, а потім повільно опускає додолу, дозволивши моєму тілу ковзнути вниз по його міцних грудях та стегнах.

Мої ноги торкнулися підлоги, але він не випускає мене зі своїх обіймів. Його обличчя опиняється за міліметр від мого. Подих важкий, рваний, а карі очі палають такою відкритою жагою, що у мене аж в голові паморочиться. Під час такого танцю, у моєму випадку, можна не лише свідомість втратити, а й цноту.

Арман не знає, що я досі незаймана. Певно, як остання дурепа, підсвідомо бережу себе для нього. На побачення з іншими бігала, цілувалася з де ким, а от секс… Про це я лише чую від подруги, бо Мілана собі у задоволенні не відмовляє. 

— Непогано як для дублерки. Ну що? — важко дихаючи, шепоче Арман, торкаючись своїм чолом мого. — Досі вважаєш це «не чоловічою» справою?

Теж дихаю часто й глибоко, відчуваючи його гарячі губи так близько, що достатньо лише трішечки податися вперед...

— Ти... — відповідаю тихо й хрипко, намагаючись зібрати до купи залишки своєї гордості, хоча мої руки все ще міцно стискають його шию. — Ти офігенно танцюєш, викладаєшся на двісті відсотків і я насправді знаю, яка це важка праця. А ще ти гарний маніпулятор, Армане.

— Можливо, — чарівно посміхнувшись, опускає погляд на мої губи. — Але ти зараз не вириваєшся і не тікаєш.

— Бо хочу довіряти. Підозрюю, цілуєшся ти теж дахозносно. Та я цілуватиму лише того, хто буде гідний мого кохання. Гарного личка і вміння танцювати, як на мене, замало. Дівчата завжди діставалися тобі надто легко. Якщо не готовий мені довести, що ти той самий, за яким можна йти на край світу — краще на мої губи більше не задивляйся!

— Зою, як мені це зробити? Хіба це теорема, що її потрібно доводити? — стогне Арман, куйовдячи свою шевелюру. — Я не зовсім розумію. Купити тобі нову тачку, шубу, квартиру? Ти цього хочеш? Добре, я залюбки.