«Отруйниця»

Бачачи, як дружина блідне, мучиться й ледь тримається на ногах, Браян лише гидливо поморщився. Того вечора він навіть не доторкнувся до неї — гидував і побоювався підходити, тож просто розвернувся до стіни й хропів до самого ранку. Засинаючи виснаженою, Омелія крізь біль відчувала дивне полегшення: отрута Мері, сама того не знаючи, подарувала їй бажану сольну ніч спокою.

Цього разу Тінь не турбувала дівчину теж, давши їй змогу просто відпочити й відновити сили.

Наступного ранку, отямившись після важкого вечора, Омелія остаточно склала докупи всі факти. Згадавши той єдиний огидний ковток чаю, вона зрозуміла: Мері пішла на пряму війну. Відтепер дівчина вирішила бути втричі обережнішою. Вона заріклася пити окремо заварені напої й намагалася брати їжу лише зі спільної тарілки, з якої їли всі.

Проте Мері виявилася значно хитрішою та винахідливішою і таки примудрялася опоїти дівчину. Життя Омелії перетворилося на суцільну муку: її тіло виснажували то раптові напади нудоти, то шлункові коліки, то дивний висип, від якого пекла шкіра. Вона знову зблідла й змарніла.

Браян, який не терпів біля себе слабких і хворих, знову почав дратуватися й злитися на дружину. В домі відчувалася напруга, і чоловік дедалі частіше вечорами шукав розради в кімнаті Мері — а служниці тільки того й треба було. Вона зверхньо посміхалася, бачачи, як молода господиня тане на очах.

Мейсон теж помітив ці дивні й надто часті проблеми зі здоров'ям Омелії. Спостерігаючи, як дівчина, що ще вчора сяяла, перетворюється на тінь, він не витримав і вловив момент для відвертої розмови.

— Що з тобою коїться, Омеліє? — тихо, але вимогливо запитав він, коли вони лишилися наодинці. — Ти згасаєш з кожним днем.

Не маючи більше сил носити це в собі, Омелія чесно поскаржилася йому на свої підозри щодо Мері, розповівши про той дивний чай.

Спочатку Мейсона охопила лють — кулаки стиснулися так, що вилиці побіліли. Але за мить його обличчя раптово зблідло, а погляд став скляним. На нього зійшло страшне, приголомшливе усвідомлення.

Симптоми... Ці незрозумілі напади, висип, постійне виснаження — все це до болю нагадувало недугу першої дружини Браяна. Вона теж довго й важко хворіла на щось невідоме, хиріла день за днем, аж поки одного дня просто заснула й не прокинулася.