Я проснулась,потягнулась і була дуже щаслива,адже сьогодні всі дізнаються,що я та Назар зустрічаємося. Також чекала зустрічі з Назаром,тому що хотіла його дуже сильно побачити. Я поснідала з тіткою,дядьком та Лілією і поспішала вийти до воріт. Закриваючи двері побачила як виходить Назар, я була дуже рада його бачити він взяв мене поцілував мене в щічку,взяв за руку і ми пішли до школи розмахуючи нашими руками.
-Ти виспалась?-подивився в мої очі Назар запитав.
-Ні..думала про тебе,не могла заснути.- посміхнулась я.
-А я про тебе. Ти можеш дати мені свій мобільний номер?
-Так,звісно.- дістала я телефон і продиктувала йому. Він подзвонив до мене,я зберегла номер і підписала Назар і сердечко.
-А ти як мене записав?- вдивлялась я в його телефон.
-Ось дивись-показав мені телефон і там писало " Моя любов" і сердечко..
-Ой ..як це мило..- подивилась я в його очі.
-Тепер ти моя дівчина..я маю дівчину..вона моя. Марина ти моя дівчина.- не переставав повторювати Назар. Я засміялася і він теж,ми дуже щасливі зайшли до школи і підійшли до своїх шкафчиків. Всі на нас дивилися,а особливо на наші схрещені руки. Я подивилась на Назара,Назар на мене і ми посміхнулись. Взявши книги,ми пішли до класу. І тут на нас всі звернули увагу.
-Вау..вони,що разом.. не можу повірити. Їй так повезло.- чути чиїсь голоси.
-Так,так вони праві на рахунок того,що тобі вельми повезло. Маєш такого хлопця,як я..
-Я знаю,тобі теж повезло.- ми сиділи за партою не відпускаючи рук. Тут зайшов вчитель в клас і ми дістали зошити.
- Ну що сьогодні ми будемо знову писати конспект,тому приготуйте ручки..почнемо.
Я хотіла взяти ручку,але ж Назар тримав мене за праву руку.
-Ти можеш писати лівою??-посміхнувшись сказав Назар.
-Ні.. давай я лівою візьму.- я опустила руку під парту і взяла його. Ми посміхнулись один одному і почали писати. Дуже швидко пройшов урок і ми пішли в інший кабінет,не відпускаючи рук. Після цього я і Назар пішли в їдальню і сіли разом біля вікна. Почали говорити,як до нас підсіли Ліля з Любомиром.
-Привіт,сестричко і смачного!-побажала нам Ліля, Любомир відсунув їй стульчик і вона сіла біля мене.
-Дякую,і тобі!- ми з Назаром переглянулися і відпустили руки. Всі почали їсти. Назар взяв в себе шматочок сиру і поклав мені в тарілку,що стояла на підносі.
-Ти що не знав,що в Марини алергія на сир..?- промовила Ліля.
-Ні, не знав.- опустивши голову в тарілку Назар забрав назад той сир.
Трішки вагаючись я взяла і забрала той шматок сиру та з'їла.
-А мене вже пройшла алергія на сир.
-Справді?-здивовано запитала Ліля.
- Авжеж.- я почувала себе впевнено,хоча в мене почалась свербіти рука,і я не могла витримати.
-Назаре,ти поїв. Ходімо мені потрібно дещо сказати.- що-небудь сказала,щоб скоріше вийти. Ми вийшли з їдальні я почухала руку, Назар цього не помітив,і ми пішли в клас. На уроці мені було дуже погано, мене ще й викликали до дошки,я взяла крейду і зомліла. Далі я нічого не пам'ятаю…
Відкриваючи очі я помітила,що в медпункті,а ще що біля мене заснув сидячи Назар і тримав за руку. Я вирішила повернутися на бік і тут Назар проснувся. Він протер очі і..
-Ти впорядку? Як ти себе почуваєш? Може покликати медсестру?- налетів збентежено з запитаннями Назар.
-Не потрібно,я себе почуваю добре..- легенько посміхнувшись я не відводила від його очей погляду.
-Це все через той сир. Навіщо ти його з'їла. В тебе ж алергія не пройшла.
-Так.. я сказала неправду, просто не хотіла,щоб ти показався,що не знаєш мене.
-Давай сьогодні зустрінемось на нашому місці і ти мені розповісти все про себе,а я про себе, а то я на наступний раз просто не витримаю,щоб ти страждала із-за моїх помилок.
-Добре. Ну що пішли додому..До речі яка година?
Він подивився на годинник,який в нього на руці.- зараз 17:15. Пішли.
Я одяглася, ми взялися за руки і пішли додому.
Я прийшла додому і пішла в кімнату. Пройшло дві години з того моменту,як прийшла і почалась збиратись на зустріч з Назаром. Я до нього подзвонила і ми разом пішли до джерела. Перед цим я повідомила тітку,щоб не хвилювалась,можливо я прийду пізно?? Ми сіли і почали розказувати про себе. За цей період часу я дізналася,що Назар любить томатний сік,багато солодкого,від якого,пізніше нудить,а на рахунок того,що йому не подобається,так це- чорний гіркий шоколад,кавун на нього в Назара алергія. У вільний час він зазвичай читає книги,або грає в ігри,або ж сидить у соцмережах. Його улюблена книга це "Гаррі Поттер" ,у цьому наші смаки зійшлись,адже це теж моя улюблена книга. На рахунок фільму він сказав,що йому подобається"Сутінки" у цьому наші смаки теж зійшлись. Я багато чого дізналася про Назара,інколи навіть була здивована його фактами. Наприклад те,що він любить читати,або ж дивитись "Сутінки" я гадала,що це лише ми з Ліною такі кіномани. Хоча ні я помилялась.
-Тепер я знаю з ким я буду дивитися дорами,серіали та фільми.- посміхнувшись я промовила.
-Ти не уявляєш настільки я радий,що в мене появилась компанія,щей така приваблива дівчина,яка мені дуже сильно подобається.-простягаючи руки до шиї Назар мене поцілував у щічку.
Завершивши нашу розмову ми пішли додому не відпускаючи наших рук. Заснула я з думками про Назара.