Ось я прокинулась, я одразу пішла збиратися до школи. Закриваючи за собою двері я помітила як в той же момент виходить Ліля з того ж будинку що і я,а також Назар з будинку що навпроти нас.
-Оо ні..це вже якесь знущання!- промовила я в думках.
-Привіт Марино!- з посмішкою привітався Назар.
-А так привіт!-"Чому не привітався з Лілією" в голові крутились думка.
-Привіт! Тебе ж Назар звати так? Мене Ліля.- широкою посмішкою продовжувала Ліля.
-Привіт!Так це я- Назар.
Ідучи дорогою до школи я мовчала, а Ліля закидала Назара різними питаннями. Але мені здавалось, що Назар був трішки розгніваний через те,що стільки запитань. Ось ми вже підходимо до школи, як Ліля бере Назара за руку і веде в сторону:
-Я давно хотіла тобі сказати.. ти мені подобаєшся.- промовила з сміливістю Ліля.
-Хм… так… неочікувано,але мені подобається інша дівчини.. і це..
Моє підслуховування перервав голос моєї подруги- Ліни. Тут виходить Ліля і сердито палить мене очима, ідучи до свого класу. Я була дуже здивована такій поведінці Лілі.
- А що сталося між вами?- теж помітила подруга і взяла мене під руку.
-Я сама не знаю..але мені здається, що тепер мені буде не солодко.
З того ж боку вийшов і Назар,він привітався з Ліною і посміхнувся мені.Ми двоє попрямували до своїх класів. Я зайшла в свій 10-А клас і сіла біля Назара,бо лише там було вільне місце. Урок йшов чомусь дуже повільно, я постійно дивилася на годинник і показувало постійно 8:30. Я постукала по ньому і стрілки знову запрацювали. Я запитала у Назара яка на даний момент година і перевела годинника. Зробивши це,вчитель географії сказав дістати зошити, бо буде дуже багато конспекту. Я дістала зошита і ручку. Ми почали дуже швидко записувати те, що нам говорив вчитель. І чомусь моя ручка перестала писати, Назар це помітив, дістав свою і простягнув руку,щоб дати мені,я простягнула свою, щоб взяти і мій палець доторкнувся до його руки.
-Дякую.-з посмішкою я почала далі писати.
Ось і нарешті продзвенів дзвінок на перерву я взяла ручку і піднесла до Назара, щоб віддати,а він:
-Тепер це твоє.- він взяв мою долоню і загорнув її в кулак всередині якого була ручка.
Я дивилася йому в очі,а він в мої і я відчула як червоніють щоки, я одразу відвела погляд, подякувавши ще раз я попрямувала до шкафчика. Моє серце билося,як скажене. До мене підходить Ліля і каже,що до них сьогодні прийде новий учень.
Я посміхнулась.
-До речі,що було зранку?-запитала я.
-Ой та не зважай,пусте.- Ліля посміхнулася і попрямувала до себе в клас.
-Я ніколи не зрозумію свою сестру!- промовила я про себе.
Останні п'ять уроків пройшли доволі швидко і водій забрав нас з Лільою. В машині, дорогою додому Ліля мені розповідала про нового учня.
-Він прекрасний! Ці сірі очі,а його посмішка…- сяючими очима розповідала мені Ліля.
-Ти що влюбилась? В свого нового одноклассника?
-А як в такого красеня не влюбитись?
-А як же Назар..?
-Ой йому подобається інша.
-Ясненько.
Ось ми приїхали,зайшли до будинку і сіли за стіл, щоб повечеряти. Зайшовши в свою кімнату я впала на ліжко і в голові був повний бардак. Я прийняла душ, переодягнулась в піжаму і лягла на ліжко,як до мене дзвонить Ліна. Ми з нею майже дві години обговорювали проект до відкритого уроку. Попрощавшись я подивилась на годинник на ньому було 01:46. Я підійшла до вікна,щоб його закрити і помітила,що у Назара в кімнаті теж горить світло:
-Цікаво чому він не спить? - прошепотіла я і закрила в той же момент вікно.