Минуле-майбутнє-минуле

Частина I. Павутина минулого

Багато хто стверджує, що минуле потрібно пам'ятати, але не можна в ньому застрявати. Що ж нас прив'язує до минулого, що змушує знову і знову повертатися до нього, щоразу подумки проживати події? Іноді це бувають щасливі моменти, сплески радості і переможний хід успіху. І так хочеться знову відчути ейфорію від усього цього. Проте найчастіше нас в минуле відкидають ті вчинки чи події, які живуть в кожному з нас, і які хотілося б виправити, прожити по-іншому. Ось тільки змінити те, що вже сталося неможливо. Як не намагайся, а поїзд вже пішов. Нерідко ми повертаємося у своє минуле, моделюємо пережиті ситуації, гадаючи як би все сталося, якби вдалося вчинити інакше. Безглузда витрата часу! Погані спогади тільки отруюють життя в сьогоденні. Жити минулим – це немов йти задом наперед: не видно куди йдеш, шлях не доставляє ніякого задоволення і висока ймовірність того, що впадеш і наб'єш нових гуль.

Надія Голубицька

Подобається

#10117 в Любовні романи
#3905 в Сучасний любовний роман

У тексті є: фрагмент

Відредаговано: 03.03.2021

Додати до бібліотеки

Поскаржитись