Розділ 6

Гад. Бізнесмен чортів.

Щоб його клієнти всі кинули!

Я лечу до свого кабінету. Здається, хтось зі стажистів намагається до мене підійти, але відскакує, помітивши мій погляд.

Голосно грюкаю дверима. Зараз мені начхати, як мене всі обговорюватимуть в офісі. У мене тут особиста драма.

Я свого начальника перестала сприймати. За секунду розчарувалася в людині, яку вважала своїм орієнтиром.

Може, у мене доля така? Важливі чоловіки в моєму житті виявляються рідкісними виродками.

Ігор Валерійович був для мене прикладом. Відповідальним, справедливим. Чесним. З ним одне задоволення було працювати.

Зараз розумію, чому його весь офіс тихо ненавидить.

Я хапаю листок із принтера, сідаю за стіл. Починаю писати заяву про звільнення.

Сава щось переплутав. Я не в ескорті працюю, щоб продаватися будь-кому. І наказ генерального на мене не подіє.

Нехай ідуть до біса обидва.

Це не єдина фірма в місті. І міст теж багато. Я спокійно знайду собі іншу роботу.

Ручка скріпить об папір, мене потрясає від злості. Не підводжу голови, коли в мій кабінет заходить подруга.

- Усе погано? - співчутливо запитує Даша. - Я таким злим Ігоря ще не бачила. Рве і метає. Що ти зробила?

- Послала його нахрін, - відповідаю, ставлячи підпис внизу заяви. - Я звільняюся.

- Як? Ти серйозно?

- Про звільнення чи про послала? Обидва варіанти правда. Я не буду більше тут працювати.

- Боже, Машо! Ти розумієш, що Десницький тобі таке не пробачить? Він же тобі вовчий квиток організує. Або рекомендацій не дасть. Що сталося у вас? Ти ж його улюблениця.

Я видихаю. Відкидаюся на спинку крісла, погойдуюся. Прикриваю очі, видихаючи.

Я збрехала. Звісно, Ігоря я не послала. Не відкрито. Із сарказмом подякувала за цікаву пропозицію і пішла.

Усередині така сильна образа клекоче, що роз'їдає мене кислотою. Нестерпно. Почуваюся якоюсь... Іграшкою.

Сава захотів - погрався, потім викинув. Тепер знову захотів і намагається забрати.

Генеральний - віддає за гроші погратися.

Огидний присмак гіркоти в роті.

Даша продовжує ще щось говорити, але я її не слухаю. Сідаю рівно, поглядом упираюся у вимкнений комп'ютер.

Думаю.

Мені потрібні рекомендації, це найпростіший спосіб отримати таку роботу. З хорошими умовами.

Я не ідіотка. Розумію, що мало фірм пропонують півдня на віддаленій роботі, щоб я могла з сином проводити час. І оплату пристойну.

Але це дрібниці. Проблема в іншому. Де гарантія, що Сава не прийде до мене на нову роботу?

Якщо зустріч у хіміків можна списати на збіг, то все інше - спланована акція.

Дубінін - упертий баран, коли чогось хоче. Головою своєю нахабною будь-яку стіну проб'є.

Ні. Тікати не варіант. І я не хочу.

Усередині протест прокидається. Бо нова втеча - це показник слабкості. І хижаки добре таке відчувають. Наздоганяють, щоб добити.

- І... Ти куди? - Даша здивовано дивиться на мене. - Ти мене лякаєш. Кажуть, відьма сьогодні фурія. Ти кого вбивати плануєш?

- Генерального. Десницький сказав, що я непрофесіонал.

- І ти зараз підеш його переконувати? О, ні. Ти підеш його продавлювати.

- Саме так.

- Зроблю я поки що каву. Тобі переможну. Генеральному - із заспокійливим.

Даша першою вискакує з мого кабінету. Я затримуюся. Приводжу себе до ладу.

Нагадую, що я юрист. Емоції - це поганий порадник. Зібраність і відстороненість мої найкращі помічники.

Усередині киплячий вулкан, але я його ігнорую.

- Мар'ям Радомирівна, - невпевнено мнеться стажист біля мого кабінету. - Можна вас? Тільки не вбивайте.

- Кров'ю немовлят не харчуюся, - я трохи посміхаюся, віддаючи договори хлопцеві. - Ось, із правками, Льоню. Якщо щось незрозуміло, то зайди до мене потім.

- Спасибі велике!

Взимку і влітку повно стажистів. Більшість із них звільняються назовсім після стажування, повертаються в університет. Деякі - залишаються.

Але я намагаюся до всіх однаково ставитися. Дати знання і базові навички. І гарчати на всіх в одній тональності.

Після цього, підбадьорившись, я заходжу до генерального. Навіть стукаю заради пристойності.

- Радий, що ти так швидко повернулася, - Ігор киває. - Готова поговорити серйозно?

- Готова. Договір із Дубініним ви втратите в будь-якому разі, - одразу переходжу в напад. - Він хоче працювати тільки зі мною. Відмовите? Втратите клієнта. Звільните мене? Втратите клієнта і хорошого фахівця.

- Мар'ям, не випробовуй мою прихильність, - з попередженням. - Ти не незамінна. У мене на твоє місце - десяток охочих.