Несправжні цінності.

    ( За три дні після поїздки до резиденції Еренста )

    - Викликали?

     - Так фрауляйн Кейт, присяте.

       - Це дуже важливо.

       - Я вас уважно слухаю.  

        - Ви нічого від мене не прихвоїте?

             - Ні, що ви таке кажете.

       - Ви брешете мені фрауляйн Кейт!!!!!

       - Річь у тім що я дещо знаю, і ви це також знаєте, я дам вам можливість зізнатися.

  -......

 - Добре, я знаю де знадяться ваш племінник Азі син вашого брата, та його матір!!!! 

    - Але як ви?? ....

    - ( Зло сміється). 

      - Люба, ви справді думали що я не знаю?

     - Ви звісно найкраща щпигунка Європи, але у мене є ще і інші розвідки окрім вас.

     - Ви .... 

    - Якщо ви дещо для мене, а точніше для країни дещо зробити, то я накажу їх не чипати .

      Мені довелося пережити багато, але саме цю місію я запамятаю на завжди.

Ніж повільно пройшов через мою руку, жінка яка встримила в мене його, певно річь чекала що я впаду від болю, так і сталося, але... .

       - Ви помрете Мері!!!! Демократія буде врятовано.

  - Мені дуже цікаво про яку таку демократію ви говорите Кларисо Сміт?

   - Ваша країна втрутилася у війну після того як минуло два роки, і невже ти вжаєшь що загинути за батьківщину це честь?

     - Якщо я вб'ю тебе то загину як національний герой.

.       - І який в цьому сенс якщо тебе більше не буде?

     -    Повір, сказала я стікаючи кров'ю, вони забудуть твої ім'я вже наступного дня після твоїй смерті.

   - Звідки ви це знаєте?

      - Я знаю людей у всій Європі правителі однакові, особливо під час великої війни.....

     - Тільки дехто вмії дуже вправно брихати ( важко дихає).   

    (Клариса зносить  кинджал)

      - Твоя країна тебе надурила, якщо їх справді хвилює мир, чому вони не втрутилися у війну ще два роки тому.

( Клариса вагається).

   - Сказати тобі чому?

      - Бо демократія, і мир у всьому світі, це довно лише не досяжні ідеали, у які люди чомусь продовжують вірити!!!!!

( Вихоплює з рук Клариси кинджал та що є сили штовхає її ногами).

( Клариса відлітає і розбиває дзеркало коли падає).

   Мері дуже тяжко але підіймається з підлоги, підіймає кинджал і підходить до Клариси.

   - Я знала дуже багато поганих людей Кларисо..... ( Біль стає нестерпним, і Мері ледве тримається на ногах).

      - Вони всі стали поганими через шось, когось цькували у школі, когось не взяли до академії, а хтось розчарований.

( Наносить останній удар.)

( Клариса більше не ворушитися)

 ( Мері падає і ледве стримується щоб не закричати від болю, але з останніх сил повзе до телефона, та набирає чийсь номер).

     -Ваш плиміник буде жити, промовляє голос Еренста..

( Мері втрачає свідомість.)