Мандаринки для Маринки
Сьогодні я по-справжньому померла...
...Сьогодні я по-справжньому померла...
– Сину, що ти таке говориш? – жінка не могла зрозуміти, що коїться, як може її дитина бути, насправді, не тим, кого вона бачить у цей час перед собою.
– Повторюю Вам у сотий раз! Я не Ваш син і Вас знать не знаю! Ти подивися причепилася, як п’явка і не вгамувати! – у чоловіка вирвалося в голос, хоч він не мав наміру озвучувати цього. Не завжди потрібно говорити те, що думаєш, але завжди потрібно добре думати, що говориш. Як то кажуть: “Сім разів відміряй і лише потім один раз відріж!” Так і в розмові: обдумай, а потім говори.
– Жіночко, я, взагалі, приїхав до цього провінційного містечка, лише для знайомства із батьками коханої Ярослави. – Хлопець намагався втихомирити свої емоції, щоб якомога логічніше та швидше пояснити цій леді, що він не той, за кого вона його сприймає. Що вона помилилася і це безглузда випадковість...
#7283 в Любовні романи
#2355 в Сучасна проза
Відредаговано: 23.03.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
