БАЧЕННЯ РОКУ

Магні сидів у своїй кімнаті, вдивляючись у мерехтливе полум'я каміна. Навколо нього панувала тиша, лише рідкісні звуки грому за вікном нагадували про його могутність. Раптом світло в кімнаті потьмяніло, і повітря наповнилося дивним холодом. Магні напружився, відчуваючи наближення чогось потойбічного.

Перед ним виник примарний образ, що нагадує старого мудреця. Його очі світилися неземним світлом, а голос звучав, як луна крізь віки.

"Магні, син Тора," - почав привид. - "Я приніс звістку про майбутню біду. Асгард перебуває на межі руйнування. Темні сили збираються, і скоро впаде велика стіна."

Магні піднявся на ноги, його серце стислося від страху та тривоги. "Хто ти? Що це за біда загрожує нашому світу?"

"Я Вельва, провидець давнини. Мої видіння зрозумілі: Локі, твій підступний дядько, знову плете свої інтриги. Його задуми небезпечні, і якщо їх не зупинити, Асгард буде зруйнований. Ти маєш вирушити в Мідгард і знайти артефакт, прихований серед руїн стародавніх храмів . Тільки він зможе врятувати наш світ."

Магні стиснув кулаки, відчуваючи силу блискавки у своїх жилах. "Я зроблю все, що в моїх силах, щоб захистити Асгард. Як я знайду цей артефакт?"

Вельва простяг руку, і в повітрі перед Магні з'явилася карта з позначеним місцем у Мідгарді. "Слідуй цим шляхом, і ти знайдеш те, що шукаєш. Але будь обережний, сину Торо. Вороги намагатимуться зупинити тебе на кожному кроці."

З цими словами привид зник, залишивши Магні на самоті з думками про майбутню подорож. Він знав, що попереду його чекають небезпеки і випробування, але був готовий зустрітися з ними віч-на-віч заради порятунку Асгарда.

***

Магні, одягнений у свої бойові обладунки, стояв перед величним троном Одіна. Навколо зібралися вищі боги Асгарда, кожен із них із занепокоєнням спостерігав за тим, що відбувається. Обличчя Одіна, суворе і мудре, виражало тривогу, яку Магні ніколи раніше не бачив.

"Магни, онуку мій," - почав Один, його голос розносився по залі. - "Час прийшов. Бачення провидця Вельви правдиві. Темні сили збираються проти нас, і Локі знову будує свої підступні плани. Якщо ми не вживемо заходів, Асгард буде зруйнований, а з ним і Мідгард."

Магні зробив крок уперед, відчуваючи весь тягар майбутньої місії. "Що я повинен зробити, діду? Як я можу врятувати наші світи?"

Один підняв свою спис Гунгнір і вказав на стародавню карту, що висіла на стіні. "У Мідгарді, серед руїн стародавнього храму, прихований артефакт великої сили. Цей артефакт, за легендами, здатний зміцнити захист Асгарда і зупинити темні сили. Ти маєш знайти його і привезти сюди."

Магні уважно вивчив карту, запам'ятовуючи місце, де знаходиться храм. "Я зроблю це, діду. Я вирушу до Мідгарда і знайду артефакт."

"Але будьте обережні," - додав Один. - "Локи та його поплічники намагатимуться зупинити тебе. Ти зіткнешся з небезпеками, які перевищать усе, що ти знав раніше. Але пам'ятай, ти - син Тора, і в тобі тече його сила. Повернися з артефактом, і ти врятуєш наші світи". "

Магні вклонився, відчуваючи нову рішучість. Він знав, що попереду чекає довгий і небезпечний шлях, але був готовий зустрітися з будь-якими випробуваннями. Прощаючись з дідусем і богами, він вирушив готуватися до своєї подорожі до Мідгарда, знаючи, що доля Асгарда та Мідгарда тепер залежить від нього.

***

Анна сиділа за своїм робочим столом, заваленим старими книгами та рукописами. У руках вона тримала стародавній манускрипт, знайдений серед руїн старого храму. Її серце билося швидше від хвилювання: цей документ міг стати ключем до розгадки багатьох загадок давніх цивілізацій.

Свічка мерехтіла, висвітлюючи дивні символи вигравірувані на пергаменті. Анна обережно провела пальцями по них, відчуваючи їхню давню міць. Вона знала, що цей манускрипт не простий артефакт, а щось значно важливіше.

"Якщо я зможу розшифрувати це, то знайду відповіді," - прошепотіла вона собі, поринаючи в роботу.

Минуло кілька годин, і Ганна не відводила очей від тексту. Вона вивчала кожен рядок, намагаючись зіставити символи з відомими їй мовами та шифрами. Несподівано їй вдалося виділити кілька слів: "блискавка", "бог", "прихований".

Її серце завмерло. "Це не просто міф," - прошепотіла вона. - "Це може бути пов'язане з стародавніми легендами про богів та їхню силу."

Вона продовжувала працювати, забуваючи про час. Поступово текст почав складатись у ясну картину. Манускрипт говорив про могутній артефакт, захований у глибинах стародавнього храму. Артефакті, який міг би захистити світ від руйнування.

Ганна зупинилася, приголомшена своїм відкриттям. "Цей артефакт... якщо він існує, то може врятувати нас усіх", - прошепотіла вона. Її думки повернулися до легенд, які вона чула у дитинстві. Легендам про богів, героїв і великих подвигів.

Вона знала, що не може впоратися із цим завданням одне. Їй потрібні союзники, щоб дістатися храму та знайти артефакт. Але кому можна довіряти у такій важливій справі?

"Мені потрібно більше інформації", - вирішила Ганна, встаючи з-за столу. Вона зібрала манускрипт і вирушила до бібліотеки, сподіваючись знайти додаткові відомості про стародавній храм та його скарби.