2

Скрипалька  прийшла на корпоратив в дорогій вечірній сукні.  Така вже красуня стояла перед натовпом незнайомих людей,  очей не відірвати. А ще вчора жила звичайним життям, носила дешевий одяг , їла невибагливу їжу й куди б не пішла тягнула із собою стареньку скрипку . Така собі тихенька сіра мишка, яку ніхто й ніколи не помічав . Тим паче не покладав на  неї жодної надії. Сьогодні все змінилося.  Дебют на великій сцені, поряд із досвідченими артистами, увінчався успіхом . 
Дівчина чемно привіталася з гостями й на хвилину  відійшла в сторону. Їй закортіло поглянути на себе в дзеркало. Відчувала, що добра фея знову щось начаклувала. 
Шмигнула у ванну кімнату й завмерла від подиву, побачивши своє відображення у дзеркалі. Розкішні локони спадали до низу, а сукня , немов витвір мистецтва,  гарно сиділа на талії,  та так , що дрібні недоліки її  фігури були зовсім непомітними.
- Подобається. Тихий голос спитав у Асі.
-Так. Не стримуючи своїх емоцій відповіла скрипалька . Пильно вдивляючись на своє перетворення . 
Жінка стала навпроти дзеркала  й заходилася поправляти зачіску .  Ася знову відчула приплив магічної,  надприродної сили . У неї назбиралося стільки запитань до чаклунки, але вимовити в слух їх не виходидо . Вуста ніяк не могли привідкритися. Ася збагнула, що відьма не любить зайвих пояснень.І  переставши розглядати себе в дзеркалі, подалася до гостей. Їй не хотілося вечеряти , хоч з ранку й крихти в роті не було . Взяла у руки скрипку й почала грати імпровізовану мелодію .Та таку чарівну, що до тих пір ніхто такої з роду не чув. Пальчики дріботіли по тоненьких струнах, а смичок плавно переходив із однієї октави в іншу. Натхнення не покидало скрипальку цілий вечір.  Дві години безперервного інструментального концерту не витримав би навіть досвідчений скрипаль. 

Струни , ніби  самі поєднували комбінації, й створювали мелодію. Вони були магічними . Ася показала майстер клас усім поціновувачам мистецтва. Тільки за останнім столиком сиділа та сама загадкова пані, від якої віяло магією.  Вона плавно гойдалася на стільці , тримаючи наповнений вином бокал і насолоджувалася дійством.
Скрипалька помітила відьму , тільки на цей раз проігнорувала. Будь- які запитання недоречні. Вона знову зникне. 
" Як мені її перехитрити" не виходило і з голови . 
Вона чемно усміхалася колегам, навіть пішла у танок із найкращим скрипалем ансамблю " Чарівна мелодія ". Тільки в думках продовжувала літати , потрохи звикаючи до нових реалій.
- Вітаю із вдалим дебютом на сцені. Сьогодні ваш виступ був найкращим - Загравав молодий хлопець, безнадійно намагаючись привернути її увагу. Ася давно  була таємно   закоханою в нього. Тільки він все її не помічав, змінюючи одну дівчину за іншою.
Слава із людей творить диво. Одразу всі тебе починають любити й возвеличувати до небес. Тільки Асі виявилася така любов непотрібною. Танець закінчився й скрипалька чемно вклонилася настирливому хлопцю й помахавши рукою, дала зрозуміти,  що поспішає до гостей.
- Диви який нахаба. Вступилася за подругу Віка.
- Тихіше. Не хочу, щоб він почув . Колись я йому не була парою, а сьогодні він мені не пара . 

Хіхікаючи шепотіла на вушко Віці, а в середині , ніби все перевернулося. Серце,  стиснулося від болю. Насправді хотілося відповісти взаємністю, та, через невміння пробачати старі образи , просто не змогла дати волю почуттям 
Не встигли потішитися  дівчата, коли  тут до них підійшов поважний , вже  у віці , чоловік . Ася одразу впізнала його. То був керівник ансамблю " Чарівна мелодія ". 
-Браво, я у захваті  перед вашим талантом 
-Дякую, ваша похвала для мене дуже цінна.
-От що , дівчинко. Мені потрібні такі талановиті, молоді й амбітні люди. Приєднуйся до моєї команди. 
Скрипалька , мало не втратила свідомість від заманливої пропозиції.  Їй так кортіло відповісти " Так" й стрибати від радості.  Але взявши себе в руки, чемно усміхнулася й гордо відповіла.
- Пропозиція чудова  , але я ще подумаю.
Тут Віка ліктем штовхнула Асю під бік й скорчила на обличчі дивну гримасу. 
-Як це подумаю , ти ж марила потрапити до складу цього ансамблю.
-Цить- крізь зуби процідила Ася. Я знаю що роблю.
- Ой , знає вона.-  мало не луснула від сміху Віка. - Ця дівка явно захворіла на зіркову хворобу. Те їй не так, се їй не так. А були часи, коли тільки в мріях могла собі про подібне  пофантазувати .
- Щиро дякую  за пропозицію  пане Михайле. Згодом я озвучу  відповідь. -  І гордо провела його своїми очима . 
- Якою ж ти  іноді нестерпною буваєш.

- Ансамбль " Чарівна мелодія" більше не для такої як я. Рівень моєї гри на скрипці значно вищий, ніж у музикантів ансамблю. Тепер я можу виступати сольно й з ніким  не  ділити любов публіки.
- Ти явно високо літаєш. Дивись не обпали свої крила. Віка не стала суперечити  самозакоханій подрузі, тільки  покинула свято.

-Іди , іди . От побачиш. Скоро я буду  на  сторінках модних  журналів. Мене впізнаватимуть на вулиці. Братимуть автографи.  Ти просто заздриш моєму успіху.

Дівчина розійшлася не на жарт. Схаменулася тільки тоді, коли побачила перед собою миловидну пані. Чаклунка вже не усміхалася Асі, як раніше, лиш похнюплено опустила голову донизу , ніби шкодуючи про свій вчинок. Вона кілька разів тупнула ногою об підлогу, прокрутилася на місці й зникла.

- Ну й що, нехай тікає, як завжди. Мені її допомога більше не потрібна. Я володію рідкісним талантом. Тепер  прихильники носитимуть мене на руках. І більше ніхто й ніколи не посміє сміятися надімною , ще й говорити, що я нездара.

Асі сподобалася увага публіки. Їй знову закортіло похвалитися своїми унікальними здібностями. Здавалося, від тієї маленької,  несміливої , доброї дівчинки не залишилося нічого, окрім старенької скрипки у руках.