АРГАНДАР

Одного дня до вежі прийшов посланець з Аргандару з проханням про допомогу. Виявилося, що нове прокляття загрожує королівству, і тільки Чорний Маг та його учениця можуть зупинити його.

— Ми повинні вирушити негайно, — сказав Чорний Маг, готуючи необхідні речі. — Це може бути найважчим випробуванням для нас обох.

Аліна кивнула. Вона знала, що це їхній шанс не лише врятувати королівство, але й довести собі та іншим, що вони здатні подолати будь-яку небезпеку.

Так почалася їхня нова подорож, повна небезпек, пригод і відкриттів. Вони знали, що попереду на них чекають важкі випробування, але були готові зустріти їх разом, як команда, об'єднана не лише магією, але й глибокою дружбою та взаємною підтримкою.

Чорний Маг і Аліна готувалися до подорожі, збираючи все необхідне для боротьби з новим прокляттям. Аліна, повна ентузіазму, хотіла переконатися, що вони нічого не забули, і звернулася до Чорного Мага за порадою.

— Учителю, що нам потрібно взяти з собою? — запитала вона, озираючись навколо і намагаючись запам'ятати все, що може знадобитися.

Чорний Маг зосереджено думав, перераховуючи в голові найважливіші речі.

— Перш за все, нам потрібен мій посох і твій амулет, — почав він. — Вони є джерелом нашої сили і допоможуть нам у важкі моменти.

Аліна кивнула, знаючи, наскільки важливі ці артефакти.

— Далі, ми повинні взяти з собою декілька зілля, — продовжив він. — Зілля зцілення, зілля для підсилення магічних здібностей та захисні зілля. Вони можуть врятувати нам життя.

Він вказав на полицю, де стояли різнокольорові флакони. Аліна акуратно зібрала їх у мішок.

— Також візьмемо із собою декілька магічних сувоїв з закляттями, які можуть бути корисними, — сказав він, дістаючи старі пергаменти з шухляди. — Закляття захисту, вогню, води та лікування.

Аліна додала сувої до їхніх припасів, намагаючись нічого не переплутати.

— Нам також знадобляться продукти на дорогу, — сказав Чорний Маг. — Хліб, сушене м'ясо, горіхи та ягоди. Ми повинні бути готові до довгої подорожі без можливості поповнити запаси.

Аліна підготувала продукти, ретельно упаковуючи їх, щоб вони залишалися свіжими.

— І не забудь про карту королівства, — додав він. — Вона допоможе нам орієнтуватися і знайти правильний шлях до місця прокляття.

Аліна знайшла стару карту і акуратно склала її в рюкзак.

— Нарешті, не забудь про наші особисті речі, — сказав Чорний Маг. — Теплий одяг, ковдри та інструменти для розпалювання вогнища. Ми повинні бути готові до будь-яких умов.

Аліна зібрала все необхідне, переконавшись, що вони взяли з собою все важливе.

— Тепер ми готові вирушати, — сказав Чорний Маг, поклавши руку на плече Аліни. — Пам'ятай, що головне — це наша взаємна підтримка і довіра. Разом ми зможемо подолати будь-які труднощі.

Аліна посміхнулася і кивнула. Вона відчувала впевненість у своїх силах і готовність до нових пригод. Вони залишили вежу, знаючи, що попереду на них чекає велика подорож, яка змінить їхнє життя назавжди.

***

Подорож Чорного Мага і Аліни була важкою з самого початку. Ліси, через які вони проходили, були густими і повними небезпек. Вони мали справу з дикими звірами і магічними створіннями, але справжні проблеми почалися, коли вони потрапили на територію гномів.

Гноми здавна славилися своєю підозрілістю до чужинців, особливо до магів. Вони жили в підземних містах, прихованих глибоко в горах, і оберігали свої володіння з неабиякою ревністю.

Одного дня, коли Чорний Маг і Аліна йшли вузькою стежкою між скелями, раптово перед ними з’явилася група озброєних гномів. Вони мали суворий вигляд і тримали в руках великі бойові молоти.

— Стійте! — вигукнув головний гном, піднявши руку. — Ви перебуваєте на землях гномів, і не маєте права тут бути!

Аліна і Чорний Маг зупинилися, розуміючи, що переговори будуть непростими.

— Ми не шукаємо конфлікту, — сказав Чорний Маг спокійно. — Ми лише проходимо через вашу територію на шляху до королівства Аргандар. Нам потрібна ваша допомога.

Гноми недовірливо переглянулися.

— Ми знаємо, хто ти, Чорний Маг, — сказав головний гном. — І ми не довіряємо магам. Ти повинен довести, що твої наміри чисті.

Аліна відчула, як напруга зростає. Вона знала, що будь-яке неправильне слово може призвести до конфлікту.

— Дозвольте нам довести нашу добру волю, — сказала вона, роблячи крок уперед. — Ми готові допомогти вам у будь-якій справі, яку ви вважаєте за потрібне.

Головний гном знову замислився. Він бачив рішучість в очах Аліни і Чорного Мага, але йому потрібно було щось більше.

— Добре, — сказав він нарешті. — У нашому місті є проблема, яку ми не можемо вирішити самостійно. Якщо ви допоможете нам, ми дозволимо вам пройти через наші землі.

Чорний Маг і Аліна погодилися.

Гноми привели їх до свого підземного міста. Воно було величезним, вирізаним прямо в середині гори. Вогні факелів освітлювали кам'яні вулиці, і скрізь були видні сліди давньої майстерності гномів.

— Проблема полягає у нашому стародавньому ковальському цеху, — сказав головний гном, ведучи їх до великої будівлі. — Там прокинулося давнє зло, яке ми не можемо приборкати.

Вони увійшли до цеху і побачили, що все було занедбане і зруйноване. Повітря було важким від магічної енергії, і Аліна відчула, як її волосся на потилиці піднімається.

— Це дух стародавнього коваля, який не може знайти спокою, — пояснив головний гном. — Він з'являється ночами і руйнує все на своєму шляху. Ми не можемо працювати і жити спокійно.

Чорний Маг і Аліна підійшли до центру цеху. Там вони побачили старовинне ковадло, що випромінювало зловісне світло.

— Нам потрібно знищити духа, — сказав Чорний Маг. — Але це буде небезпечно.

Аліна кивнула. Вони розпочали ритуал, викликаючи силу Кровної Магії, щоб вигнати духа. Повітря наповнилося магічними спалахами, і стародавній дух коваля з'явився перед ними, гучно ревучи.

Битва була запеклою. Чорний Маг і Аліна використовували всі свої сили, щоб приборкати духа. Нарешті, після тривалого і важкого бою, вони змогли вигнати його з цього світу.