Глава 13. Підрахунок балів

У Небесній Канцелярії панувала атмосфера, схожа на засідання комісії з перевірки якості, де всі присутні точно знають, що якість — жахлива, але звіт має бути ідеальним.

Кассіель і Морт стояли перед Великим Табло — гігантським екраном, на якому відображалися результати їхньої суперечки. Поруч із іменами піддослідних сяяли індикатори: «Рівень внутрішнього спокою», «Ступінь щастя» та «Відчуття полегшення».

Результати виявилися безжальними.

Анна: Спокій — високий. Щастя — високе. Полегшення — максимальне. (Клієнт Демона).

Віктор Степанович: Спокій — середній. Щастя — середнє. Полегшення — високе. (Клієнт Демона).

Марк і Еліна: Спокій — середній. Щастя — високе. Полегшення — високе. (Клієнти Демона).

Артур: Спокій — високий. Щастя — високе. Полегшення — максимальне. (Клієнт Демона).

Степан: Спокій — максимальний. Щастя — середнє. Полегшення — максимальне. (Клієнт Демона).

Самуїл: Спокій — абсолютний. Полегшення — абсолютне. (Клієнт Демона).

Єдиним «успіхом» Кассіеля залишався Олег — фанатик. Але якщо подивитися на його показники, то «спокій» там замінив «екстатичний стрес», а «полегшення» було відсутнє як клас, бо Олег постійно перебував у стані війни зі світом.

Морт стояв, засунувши руки в кишені, і з виглядом людини, яка щойно виграла в лотерею, в яку навіть не вірила, розглядав ці цифри.

— Ну що, Кассі, — повільно промовив Демон. — Здається, твоя «свята брехня» програла всуху. Твої люди були «чистими», але вони були як стерильні інструменти — корисні, але мертві. Мої люди стали брудними, гнівними, егоїстичними... і неймовірно щасливими.

Кассіель мовчав. Його погляд прикував екран. Він не виглядав розлюченим. Він виглядав... розгубленим.

— Я не розумію, — тихо сказав Янгол. — Як це можливо? Я давав їм найкраще, що є у Всесвіті: надію, світло, віру в ідеал. Чому вони обрали твою темряву? Чому відчули полегшення від того, що вони — грішники?

— Бо бути грішником — це бути людиною, — відповів Морт, і в його голосі не було жодного глузування. — Твій ідеал був для них занадто тісним одягом. Вони намагалися в нього втиснутися, затримували дихання, терпіли біль, аби виглядати «правильно». А я просто сказав їм: «Зніміть цей костюм, він вам не пасує. Будьте собою, навіть якщо ви криві, колючі й неприємні». І вони просто... видихнули.

У цей момент до них підійшли кілька старших Янголів — вища адміністрація Канцелярії. Вони виглядали як ідеальні копії Кассіеля, тільки ще біліші та ще посміхненіші.

— Кассіеле! — промовив один із них голосом, що нагадував звучання золотого гонга. — Ми бачили результати. Це дуже дивне непорозуміння. Очевидно, що дані зібрано некоректно. Ми вже працюємо над тим, щоб перерахувати бали. Вважаємо, що «відчуття полегшення» від гріха насправді є прихованою формою «глибокого каяття», що автоматично зараховується в актив Світла.

Морт гучно засміявся: — О, подивіться на це! Ви навіть програш перетворюєте на перемогу за допомогою бухгалтерських трюків! Це геніально. Ви настільки боїтеся правди, що готові переписати саму математику Всесвіту, аби тільки не визнати, що люди люблять чесність більше за ваш рай.

Старші Янголи навіть не помітили іронії. Вони продовжували обговорювати, як правильно «перепакувати» результати, щоб ті виглядали більш «світло».

Кассіель раптом зробив крок уперед і перегородив їм дорогу: — Досить! — вигукнув він. Його голос більше не нагадував легкий вітерець у гаю — у ньому з'явилася сталь і щось дуже людське. — Не треба нічого перераховувати. Результати правильні. Ми програли. Я програв.

Старші Янголи замовкли. Їхні посмішки на мить зникли, і під ними відкрилася така ж порожнеча, як та, що була в Артура до зустрічі з Демоном.

— Ти що сказав, Кассіеле? — холодно запитав один із них.

— Я сказав, що ми брехали, — твердо відповів Янгол. — Ми брехали людям, ми брехали собі, і брехали навіть Світлу. Намагалися бути ідеальними замість того, щоб бути справжніми.

Морт із подивом подивився на свого колегу. Він уперше побачив Кассіеля таким: з розпатланим волоссям, у сірій туніці, з вогнем в очах і абсолютною, кришталевою чесністю в голосі.

— Знаєш, Кассі, — прошепотів Демон, — а ти починаєш мені подобатися. Ти щойно зробив найсміливіший вчинок у своїй кар'єрі. Визнав поразку.

Але в цей момент повітря навколо них почало вібрувати. Світло в залі стало таким інтенсивним, що навіть старші Янголи заплющили очі. Простір почав розсуватися, і вони відчули: час настав.

Хтось, хто був вищим за всі ці правила, за всі ці канцелярії та всі ці спірні бали, вирішив, що аудит закінчено.

Вища Сила прийшла, щоб винести остаточний вердикт.