Я тільки зараз усвідомила, наскільки мені цього хотілося. Раніше ми цілувалися на весіллі, коли були свідками, але то було зовсім інше. А зараз я насолоджувалася кожною секундою, кожним його дотиком, кожним подихом. Не хотілося, щоб ця насолода закінчувалася. Він смакував мої губи, я пальцями відчувала його щетину, і мені було цього шалено мало. Збоку відчувався запах горілого, тож я просто навпомацки вимкнула плиту, і вже наступної миті Олег посадив мене на стільницю.
Я міцніше обплела ногами його стегна, і він тихо застогнав мені в губи, коли я притиснулася ближче.
Його гарячі долоні впевнено ковзнули вище під футболкою. Він торкався мене так, ніби вже давно знав кожен вигин, але водночас відкривав заново. А я тремтіла від кожного дотику, від того, як пальці проходили по ребрах, як великі долоні обхоплювали талію й піднімали футболку все вище. За кілька секунд Олег відірвався від моїх губ лише на мить, щоб стягнути футболку через голову, й відкинув її кудись убік.
Прохолодне повітря кухні торкнулося голої шкіри, але я майже не відчула його — лише погляд Олега, сповнений такого відкритого захоплення, що в мене самої перехопило подих.
— Боже… — видихнув він хрипко.
Він знову поцілував мене, але вже нижче. Повільно, ніби смакуючи кожен сантиметр. Губи ковзнули по шиї, по ключиці, торкаючись чутливої шкіри. Я закинула голову, чіпляючись пальцями за його широкі плечі, й тихо видихнула його ім’я. Його поцілунки були гарячими, ніжно-неквапливими, від яких усередині все стискалося солодким передчуттям.
Я потягнулася до його футболки, смикнула її вгору, а далі він допоміг і одним рухом стягнув її через голову. Я не вірила, що нарешті можу вільно його торкатися, і провела долонями по його грудях, відчуваючи, як прискорено б’ється серце під пальцями, як напружуються м’язи від кожного мого дотику.
Олег знову підхопив мене під стегна й присунув до самого краю столу. Його руки вже торкнулися моєї білизни. Він подивився мені в очі, ніби намагався переконатися, що я не передумаю. Я лише мовчки трохи підняла таз і сама допомогла йому позбутися залишків одягу.
Коли між нами не залишилося жодної перепони, він на мить завмер. Просто дивився. А потім повільно нахилився й поцілував мене знову — ще глибше, ще ніжніше й водночас жадібніше.
Його долоні пестили моє тіло, змушуючи забути про все на світі. Я тремтіла від очікування, чіпляючись за його плечі й відчуваючи той неймовірний жар, який ми обидва так довго стримували.
— Олеже, давай усі ніжності залишимо на потім… — майже простогнала я йому в шию.
Олегу двічі повторювати не довелося.
Він задоволено посміхнувся, а в його очах спалахнув небезпечний вогник.
— Як накажеш, моя королево, — хрипко видихнув він мені в самі губи й швидко, рішуче ввійшов.
Я голосно видихнула, міцно заплющивши очі й до болю стиснувши пальцями його широкі плечі. На мить усередині все завмерло від цієї різкої, запаморочливої повноти й близькості. Олег зупинився на секунду, даючи мені звикнути, притиснувся чолом до мого чола й важко, майже зболено видихнув мені в шию.
— Ти просто божевільна… — шепнув він.
А далі будь-яка стриманість остаточно зникла.
#301 в Любовні романи
#136 в Сучасний любовний роман
протистояння характерів, вимушене співмешкання, кохання наперекір світу
Відредаговано: 22.09.2026