15

Глава 15

 Схоже ця дивна дівчина добряче засіла у моїй голові. Спостерігати за нею одне задоволення. З вигляду така соромязлива та ранима, але тільки спробуй зачепити, очі видряпає. Он, як гостро відповіла на моє запитання. Сказала, як відрізала.

 Коли я побачив, що цей негідник намагався зробити з нею, просто оскаженів від люті. Добре, що поряд був охоронець який не дав мені затовкти  цю паршиву гниду до смерті. Бідна Юля, виглядала такою наляканою. Мені хотілося притиснути її до себе ц заспокоїти. Сказати, що я поряд і нікому не дозволю хоч пальцем торкнутися її. Останнім часом я дивуюся власним вчинкам відносно цієї дівчини. Вана ж така, як усі! Чи я помиляюся і Юля давно для мене особлива.

Вона погодилася поїхати до мене і я мало не танцював від радості, хоча ситуація була не з приємних. Не з такого приводу хотів би запросити її до себе на вечерю. 

Дівчина так гармонійно вписалася у моїй холостяцькій квартирі. Було так приємно за нею спостерігати, коли вона бігала у моїй футболці, по моїй кухні  і у моїх величезних капцях. Коли соромилася наших поглядів, кумедно морщила свій маленький носик, що лише викликало бажання поцілувати його.

Коли діло стосувалося жінок я завжди отримував те, що хотів, а тут  боявся налякати її, переступити межу дозволеного, розірвати ту тонесеньку ниточку довіри, що виникла між нами. У кожного з нас є своя історія і Юля не вийняток. За своїм панциром вона приховує себе справжню. Але чому? Люди не народжуються замкнутими у собі. Для цього має бути якесь пояснення, причина, але вона не захотіла мені розповідати. Доведеться крок за кроком завойовувати її довіру. 

--- Юль, тобі раніше казали, що ти красива? --- нарушив наше мовчання, коли віз її додому. 

--- О ... так, ... моя подруга лезбіянка постійно мені це каже. 

Я голосно сміявся. У цієї замкнутої дівчини є почуття гумору. Це ж треба вигадати таке.

--- Чому ти так старанно приховуєш її? -- вирішую підіграти їй, а заодне й дещо дізнатися. 

--- Кого?

--- Дотепну, веселу дівчину. Ти ж саме така, коли не одягаєш свою сіру, холодну маску.

--- Щоб не розтоптали,  як таргана. Щоб не завдали болю, щоб не зустрічалися на моєму шляху, такі, як Семен. Я ненавиджу чоловіків, які використовують жінок, щоб задовольнити себе. І я більше не хочу продовжувати цю розмову. Давайте про щось інше поговоримо.

---Добре! Поговорімо про роботу. Я залишився без секретарки і фінансового директора. Ти теж збираєшся звільнитися ... у такий не простий для мене момент.

--- І ...

--- Я цього не хочу, Не хочу, щоб ти йшла з компанії. Обіцяй подумати над моїми словами. Ти хороший працівник, а я не люблю втрачати кращих. 

--- Обіцяю!  --- відповідаю чесно, бо сама вагаюся чи хочеться мені насправді йти з компанії. Надто я вже звикла до своєї роботи.

Ми під'їхали до її будинку і Юлька одразу захотіла вийти з автомобіля та я схопив її за руку. Було помітно, що дівчина  вмить перетворилася у суцільний комок нервів. Намагалася не показати жодної емоції. Я провів пальцями по її зап'ясті й побачив, як Юля вмить напружилася наче струна. Мені невиносимо хотілося продовжити, але я забрав свою руку назад.

--- Мені пора, бо мама мабуть, заглядає з балкону. Зараз зайду у квартиру і засипить мене купою запитань. 

Я вийшов з машини, щоб відкрити для Юлі дверцята. Протягнув руку і дівчина не відштовхнула її. Це добрий знак.

--- Добре відпочинь і намагайся не думати про те що сталося. Мені соромно за сьогоднішній інцидент та на жаль я нічого не можу змінити.

--- Вам немає за що вибачатись. Це ж не ви напали на мене, навпаки стали моїм рятівником.  Я вже піду, добре ...?

 Мені не хотілося просто так відпускати Юлю, хотілося обійняти її. 

--- Можна я обійму тебе? Просто обійму і все ...

--- Нащо це вам?

--- Хочу, щоб ти розуміла, що я завжди готовий прийти тобі на допомогу. Щоб бачила, що  не такий страшний вовк, як його малюють.

І  не чекаючи Юлиного дозволу міцно обіймаю її. Дівчина в цей момент навіть дихати перестала, але вириватися не стала. Що ж це мабуть, знову хороший знак. Значить я все роблю правильно. 

Лежачи у своєму ліжку я нарешті змогла обдумати те, що сьогодні зі мною сталося і те, що  могло статися. А статися могла непоправима річ, яку я навряд чи змогла пережити ще раз. Владу дуже добре  вдалося відгородити, перевести мене від негативних думок, від істерики, яка могла статися зі мною будь-якої миті. Навіть не підозрюючи, що коїться у мене в середині, він врятував мене. Не залишив на самоті з власним страхом і хвилюванням. Чому він такий? Я так довго бачила у ньому лютого, ненависного звіра,  а він на кожному кроці доводить мені, що я помилялася. З першого погляду мала хибне уявлення про нього. Хоча мій перший погляд на нього був затуманений страхом і наркотиками.  Іноді мої думки зводять мене з розуму і я думаю, що тієї ночі то не міг бути Влад. Той п'яний тип і Влад  різні люди, зовсім не схожі між собою. Що сталася якась жахлива помилка, яку  він тепер старанно намагається виправити за когось іншого. Та, щоб я собі  не вигадувала, все-одно Влад залишається моїм жахливим минулим. 

Я боялася того, що чекає мене у майбутньому. Чоловік якого я ненавиджу всім серцем починає подобатися мені. Від цього почуття стає лячно. Не зрозуміло чому в мені народжується симпатія до нього. Я можу хоч, що секунди нагадувати собі, що він зруйнував моє життя та це нічого не змінює. Я все частіше задивлялася на його посмішку, на владну ходу коридорами нашого офісу. Коли Влад щиро сміється у нього з'являються красиві ямочки на щоках. Мені хочеться відчути на дотик його шкіру, розгладити зморшки на чолі, коли він хмуриться, запустити руку у його темну гриву і поправити розтріпане від вітру волосся. Божевільна!!! Яка ж ти все таки божевільна, Юлю!

Сьогодні Влад намагався дізнатися те, що я ніколи  нікому і при жодних обставинах не розповідала. Я створила для себе правила, які одне за одним почала порушувати, щойно він знову з'явився у моєму житті. Чому цей чоловік так легко руйнує бар'єри, які я викладала навколо себе роками? Думала, що збудувала кам'яну гору, а насправді картковий будинок  який рухнув від його одного  глибокого погляду.