Розділ 6. Потрібно правильно ставити запитання

«Носоріг» летів назад, виходячи з гіперпросторового стрибка. Тіріган завмер у пілотському кріслі, нерухомо дивлячись на фіолетовий серпанок підпростору за бортом.

— Тірі, — тихо покликала Тіама. — У тебе знову ступор... Ти мене лякаєш. Тірі!

— А?.. — хлопець здригнувся, потер очі й важко зітхнув. — Вибач, страшенно хочеться спати.

— Ти знову про свої залізяки думаєш? Хоч би розповів мені! — Тіама ображено відвернулася до оглядового екрана.

— Та годі, Тіа, я просто намагаюся все звести докупи й засунути кругле в квадратне.

— Що там такого складного? Розкажи. — Тіама спідлоба подивилася на брата.

— Ну... як би простіше...

Тіріган коротко переказав сестрі все, що дізнався від Солоденького Плутоса, і додав власні здогадки:

— Ну от така історія виходить, сестричко. У наших руках опинилося щось неймовірно потужне, але так і не пройшло свого часу повних випробувань.

— Ти думаєш, весь персонал бази тоді загинув через реактор? — тихо запитала Тіама.

— Не бачу іншого логічного пояснення, Тіа.

Дівчина забралася з ногами на широке крісло пілота й обійняла коліна:

— Ну, братику, а я думаю, що все набагато простіше.

— Ану ж бо, здивуй мене, магазинний генію! — засміявся Тіріган.

— Зауваж, братику, я навіть не образилася, — надувши губи, промовила дівчина. — Я думаю, що головна відповідь знаходиться в тому самому старому комунікаторі. Треба просто уважно переглянути абсолютно всі його записи. Одразу видно, що той, хто загубив пристрій, страждав якоюсь манією і копіював абсолютно все підряд, боячись втратити інформацію.

— Ну, тут ти, найімовірніше, маєш рацію, — кивнув Тіріган. — Продовжуй.

Тіама гордо задерла підборіддя:

— Хто той імперець, що дав нам координати аванпосту, ми зараз усе одно не дізнаємося, але одне зрозуміло — він повністю в курсі всього, що сталося. А ось Тіктак... Тіктак — це головний ключ у всій цій історії! — Дівчина дістала з кишені куртки чергову цукерку від Плутоса.

— І в чому ж полягають секрет і роль Тіктака? — усміхаючись, запитав Тіріган.

— Він — хранитель, братику! Ти ж сам казав, що в нього абсолютно всі системи продубльовані.

— Ну так, — кивнув хлопець. — Така в нього заводська модель, він же важкий бойовий дроїд.

— Так от, мій рідний фанате шестереньок, — сказала Тіама, розгортаючи обгортку льодяника. — Справжній процесор від того реактора той імперець сховав у продубльований блок Тіктака! А його бойові охоронні протоколи зараз просто вимкнені й знаходяться на стандартному процесорі дроїда. І якщо виникне справжня небезпека...

— ...То наш добродушний Тіктак миттєво перетвориться з вайлуватого здоровила на страшного звіра, — закінчив за неї Тіріган. Хлопець вражено похитав головою: — Сестричко... здається, кругле в квадратне щойно ідеально помістилося! Якщо ти маєш рацію... значить, абсолютно все стає на свої місця.

— Ну, ми майже вдома, — усміхнувся Тіріган, переводячи важелі.

«Носоріг» важко вийшов із гіперпросторового стрибка вже всередині системи Форамен. Але не встигли близнюки розслабитися, як просто на оглядових екранах виникла колосальна, моторошна громада невідомого корабля.

— Тірі...! — пронизливо закричала Тіама.

— Бачу! — процідив крізь зуби хлопець, до білизни в кісточках вчепившись у штурвал і в останню мить відводячи старий штурмовик від неминучого, здавалося, зіткнення.

Неймовірними зусиллями й банальним везінням Тіріганові вдалося майже ухилитися, але «Носоріг» усе одно по дотичній зачепив корму невідомого велетня. У відкритий космос снопом іскор полетіли уламки іржавих металевих конструкцій.

— Це... це що взагалі за жах?! — прошепотіла дівчина, бліднучи й дивлячись на екрани.

Довга, роздута туша чужого корабля складалася з якихось хаотично зварених іржавих секцій, на яких як-небудь були нагромаджені масивні вогневі башти зі стирчачими закопченими стволами. Передня частина корабля являла собою величезну сферу, наче нашвидкуруч зібрану з рваних шматків металобрухту.

Невідомий гігант повільно почав підіймати силові щити й одразу випустив рій винищувачів — таких самих іржавих, що спотворювали вакуум, як і сам флагман.

— Трімайся міцніше! — крикнув сестрі Тіріган, ухиляючись від першого шаленого потоку плазми.

«Носоріг» увімкнув форсажні дюзи й на межі можливостей помчав до Рими.

— Тірі, ти хоч у фарватер зайди правильно, а то нас із двох боків підсмажать! — перелякано промовила дівчина.

Дивний корабель відкрив безладний вогонь по штурмовику, що відходив, і один із його власних випадкових пострілів ущент розніс свій же винищувач. Але на решту переслідувачів це не справило ані найменшого враження.

— Тіа, давай до кормової гармати! — Тіріган розгорнув перед дівчиною прицільну систему ведення вогню.

— Я ж погано вмію! — закривши обличчя руками, закричала Тіама.

— Та що тут уміти?! Стріляй так само, як ти зазвичай по ринку ходиш — куди заманеться!

— Зрозуміла! — Тіама вчепилася в руків'я керування й до упору втопила гашетку.

Кормові турелі «Носорога» щільним віялом засипали космос потоком енергетичних променів. Один із піратських винищувачів випадково наскочив на цей хаотичний вогонь і миттєво вибухнув. Ще два кораблі нахаб пронеслися просто крізь палаючі уламки свого побратима.

— Молодець, сестро! Мінус один!

— Справді?! — радісно вигукнула дівчина. — Ну тоді я продовжую!

Однак решта винищувачів майстерно маневрували, легко уникаючи перехресних пострілів власного головного корабля й хаотичних черг Тіами. Один із них зайшов із корми, вийшов на дистанцію прицільного пострілу й увігнав у захисний щит штурмовика кілька важких зарядів плазми.

«Носоріг» страшенно здригнувся. У рубці завили сирени тривоги, а на екранах червоним пунктиром побігли дані про критичні пошкодження.

— Ми втратили правий двигун! Добре хоч щити витрімали! — перекрикуючи дикий рев єдиного двигуна, що залишився, крикнув Тіріган. — Стріляй, Тіа! Тільки спробуй усе-таки прицілитися!